Руанда прийняла першу групу мігрантів, депортованих зі США

У серпні 2025 року Руанда прийняла першу групу з семи мігрантів, депортованих зі Сполучених Штатів, що започаткувало двосторонню угоду, яка дозволяє передачу до 250 осіб.

Речниця уряду Руанди Йоланда Маколо підтвердила прибуття першої групи в середині місяця. Цей крок є частиною ширшої міграційної політики адміністрації президента Дональда Трампа щодо депортації нелегальних мігрантів до третіх країн. З семи депортованих осіб троє висловили бажання повернутися до своїх країн походження, тоді як четверо вирішили осісти в Руанді. Усі вони отримають належну підтримку та захист від руандійського уряду, включаючи проживання, медичну допомогу та професійне навчання для сприяння їхній інтеграції в суспільство.

Руанда стала третьою африканською країною, яка погодилася приймати депортованих зі США, після Південного Судану та Есватіні, які вже прийняли невелику кількість мігрантів у рамках угод, що залишаються доволі закритими. Уганда також досягла принципової домовленості щодо прийому депортованих. Ця угода викликала занепокоєння на міжнародному рівні. Експерти ООН з прав людини висловили стурбованість щодо гуманітарних наслідків депортації до третіх країн, особливо тих, що не є країнами походження мігрантів. Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк зазначив, що така практика викликає серйозні питання щодо фундаментальних прав, зокрема права на належну правову процедуру та захист від свавільного затримання.

У минулому, у липні 2025 року, вісім чоловіків з Південного Судану, Куби, Лаосу, Мексики, М'янми та В'єтнаму були відправлені до Південного Судану, а п'ять громадян з В'єтнаму, Ямайки, Куби, Ємену та Лаосу були депортовані до Есватіні, де вони перебувають в ізоляції у в'язниці. Руанда, яка має населення 14 мільйонів осіб, позиціонує себе як стабільна країна з сучасною інфраструктурою. Уряд Руанди заявив, що угода зі США відображає їхні суспільні цінності, засновані на реінтеграції та реабілітації, оскільки майже кожна руандійська родина пережила труднощі вигнання. Однак, критики, включаючи правозахисні групи, висловлюють занепокоєння щодо етичних наслідків винесення міграційних проблем США на менші африканські країни та потенційного ризику для прав людини депортованих осіб.

Угода з Великою Британією, укладена у 2022 році, яка передбачала прийом шукачів притулку, була скасована через занепокоєння щодо безпеки Руанди як третьої країни. Ці події підкреслюють триваючу міжнародну дискусію про наслідки депортації до третіх країн та їхній вплив на права людини мігрантів.