Паризькі переговори 13 грудня 2025 року: Україна, США та ЄС обговорюють суперечливі аспекти мирного плану Трампа

Вже післязавтра, а саме 13 грудня 2025 року, у Парижі заплановано зустріч на найвищому рівні. Участь у ній візьмуть делегації від України, Сполучених Штатів Америки та країн Європейського Союзу. Головна мета цих переговорів — детально розглянути та проаналізувати ті положення мирної ініціативи, які викликали найбільше розбіжностей, а які були запропоновані президентом США Дональдом Трампом. Цей захід є прямим продовженням інтенсивних консультацій, які відбувалися між європейськими партнерами, а також логічним наслідком нещодавньої телефонної розмови між Президентом Трампом та лідерами Франції, Німеччини та Великої Британії.

Центральна увага дискусій буде зосереджена на критично важливих елементах плану Трампа. Особливо гостро стоять питання, що стосуються потенційних територіальних коригувань, а також майбутніх механізмів, які мали б забезпечити безпеку для Києва. На паризькій зустрічі Україну, Францію, Німеччину та Велику Британію представлятимуть радники з питань національної безпеки. На момент офіційного анонсу участі Держсекретаря США Марко Рубіо, який також виконує функції радника Трампа, підтверджено не було.

За наявною інформацією, європейські держави зберігають певну дозу скептицизму щодо деяких аспектів американської пропозиції. Критики вказують на те, що певні пункти можуть бути витлумачені як поступки, що відповідають максималістським вимогам Москви. Це викликає серйозне занепокоєння серед союзників.

Раніше стало відомо, що первісний проєкт мирного плану, який налічував 28 пунктів, містив вимогу про передачу під контроль Росії Криму, а також Луганської та Донецької областей. Крім того, документ передбачав обмеження чисельності української армії та «заморожування» поточних ліній зіткнення у Херсонській та Запорізькій областях. У відповідь на зовнішній тиск, Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що Київ наразі завершує розробку власної альтернативної мирної пропозиції, яку невдовзі офіційно передадуть Вашингтону. Зеленський також чітко окреслив готовність України провести загальнонаціональні вибори протягом двох-трьох місяців, але за умови, що західні партнери зможуть надати надійні гарантії безпеки для належного проведення голосування.

Європейські лідери, зокрема, Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, після розмови з Трампом 10 грудня, повідомили, що вони представили американській стороні власне бачення щодо територіальних поступок України, про яке Трамп не знав заздалегідь. Мерц назвав цю розмову конструктивною. Проте, за даними CNN, оновлений 20-пунктний варіант все ще містить елементи, які викликають тривогу у Києва. Йдеться, зокрема, про можливе офіційне визнання Сполученими Штатами територій, які наразі перебувають під російською окупацією. План Трампа також зачіпає питання повернення Росії до світової економіки та залучення американських інвестицій у стратегічно важливі російські сектори.

Європейські офіційні особи висловили глибоке занепокоєння цими пропозиціями, проводячи паралелі з «економічною версією» сумнозвісної Ялтинської конференції 1945 року. Водночас, Єврокомісія наполягає на використанні заморожених російських активів для формування «репараційного кредиту» на користь України. Таким чином, зустріч у Парижі 13 грудня має стати вирішальним етапом у процесі узгодження позицій перед можливим виходом на ширше врегулювання конфлікту.