Німеччина відмовилася від ідеї розгортання своїх військ в Україні в рамках потенційної миротворчої місії після припинення вогню. Ця позиція є відхиленням від попередньої відкритості попереднього німецького уряду до таких розгортань за певних умов.
Натомість нинішній уряд зосереджує свої зусилля на зміцненні безпеки в межах території НАТО, продовжуючи надавати Україні сучасні системи протиповітряної оборони, гуманітарну та економічну допомогу. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль наголосив, що розгортання німецьких солдатів в Україні було б надмірним навантаженням для Бундесверу, який вже має бригаду, розміщену в Литві. Він підкреслив відданість Німеччини підтримці самооборони України через надання сучасного обладнання та фінансової допомоги.
Вадефуль висловив обережний оптимізм щодо мирних переговорів, наголошуючи на необхідності надійних гарантій безпеки та продовження тиску на Росію. Канцлер Фрідріх Мерц підтримав цю позицію, зазначивши, що хоча Європа має відігравати роль, вирішальним буде вплив Вашингтона. Він не бачить можливості розгортання німецьких військ в Україні за поточних обставин, вважаючи, що ефективна українська армія є ключем до завершення війни.
Ця позиція відрізняє Німеччину від Франції та Великої Британії, які розглядають можливість розгортання військ. Водночас, президент України Володимир Зеленський наполягає на важливості іноземних військ для забезпечення безпеки після досягнення угоди.
Внутрішньополітична ситуація в Німеччині ускладнюється зростанням впливу правої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка поділяє небажання нинішнього уряду відправляти війська в Україну, розглядаючи Росію як дружню державу та уникаючи конфронтації. Прогнози свідчать, що AfD може стати провідною політичною силою в Німеччині до 2029 року, що додає новий вимір до національних дебатів щодо зовнішньої політики та безпекових зобов'язань.
Німеччина, як другий за величиною донор військової допомоги Україні після США, продовжує надавати значну підтримку. Загалом від початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року Німеччина надала Україні близько 40 мільярдів євро двосторонньої військової підтримки або виділила її на найближчі роки. Однак, зростання впливу AfD, яка виступає проти військової допомоги Україні та за скасування санкцій проти Росії, викликає занепокоєння щодо майбутньої політики Берліна. Партія також критикує кліматичну політику ЄС і виступає за вихід Німеччини з єврозони. Згідно з опитуваннями, AfD набирає популярності, що може вплинути на рішення уряду щодо подальшої підтримки України та загальної зовнішньої політики країни.