Європейський Союз одноголосно погодив продовження чинних санкцій проти Росії ще на шість місяців, до 15 березня 2026 року. Рішення, ухвалене 12 вересня 2025 року, поширюється на понад 2 500 фізичних та юридичних осіб, включно з президентом Володимиром Путіним.
Продовження санкцій демонструє єдину позицію держав-членів, долаючи попередні вагання з боку Угорщини та Словаччини, які вимагали вилучення певних осіб зі списку. Високий представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас підтвердила рішення, наголосивши на зобов’язанні ЄС перекрити фінансування війни в Україні.
Паралельно Брюссель завершує підготовку 19-го пакету санкцій, який передбачає додаткові обмеження на експорт нафти, включно з «тіньовими» нафтовими танкерами, та вплив на ключові фінансові установи Росії. Мета — обмежити економічну базу Кремля та зменшити його можливості фінансувати військові дії.
Санкції ЄС вже неодноразово показували ефективність у блокуванні доступу Росії до фінансів і технологій, змушуючи Москву шукати обхідні шляхи через треті країни. Постійне продовження підкреслює рішучість ЄС зберігати економічний тиск, підтримувати міжнародне право та суверенітет України.
Час ухвалення санкцій збігається з періодом підвищеної геополітичної напруженості у Східній Європі. Наприклад, 10 вересня 2025 року сили НАТО перехопили кілька російських дронів, які порушили повітряний простір союзників. Цей інцидент підкреслює необхідність постійного моніторингу та адаптації заходів безпеки, водночас демонструючи, що санкції повинні реагувати на нові загрози.
Попередні пакети санкцій, зокрема 18-й, спрямовані на доходи Росії від енергетики, військово-промисловий комплекс та банківський сектор, включно з обмеженням «тіньового» флоту та трубопроводів «Північний потік». Вплив цих заходів був помітним: заморожено значні активи Центрального банку Росії в ЄС, що обмежує фінансову мобільність Кремля.
Рішення про продовження санкцій разом із готовністю НАТО реагувати на порушення повітряного простору демонструє стійкість Альянсу та його здатність до колективних дій. Це єдиний фронт не тільки зміцнює існуючі обмеження, а й надсилає чіткий сигнал про непохитну підтримку безпеки й стабільності на всьому континенті.