Єврокомісія створює аналітичний центр розвідки під прямим керівництвом Урсули фон дер Ляйен

Європейська Комісія ініціювала розробку концепції нової спеціалізованої структури, головною метою якої є кардинальне вдосконалення процесу використання розвідувальних даних, що накопичуються спецслужбами усіх 27 держав-членів Європейського Союзу. Передбачається, що цей ключовий підрозділ, який функціонуватиме у складі Генерального секретаріату Комісії, перебуватиме під безпосереднім управлінням Голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйен. Основна мета цієї ініціативи — створити значно дієвіший механізм для консолідації, ретельного аналізу та перетворення критично важливої інформації, підвищуючи таким чином ефективність та практичну користь отриманих даних для усіх партнерів блоку.

Імпульсом для цього значного адміністративного кроку стала поточна нестабільна геополітична ситуація. Триваюча повномасштабна війна на території України, у поєднанні з нещодавніми заявами колишнього президента США Дональда Трампа щодо потенційного перегляду американських гарантій безпеки для Європи, змусили Брюссель провести ґрунтовну ревізію своїх внутрішніх аналітичних та оборонних можливостей. Ця ситуація виявила критичну необхідність меншої залежності від зовнішніх партнерів. Інформовані джерела підтверджують спільне розуміння: значний обсяг знань, яким володіють як національні розвідувальні служби, так і сама Комісія, вимагає більш досконалого та уніфікованого підходу для ефективного використання. Цей крок широко трактується як чітке усвідомлення Євросоюзом імперативу досягнення більшої самодостатності в умовах стрімкої зміни світового порядку.

Плани передбачають, що новий підрозділ залучатиме експертів, делегованих безпосередньо з розвідувальних апаратів країн-учасниць. Такий підхід підкреслює прагнення до синергії, а не до повної заміни вже існуючих систем. Проте, ця пропозиція вже спричинила внутрішні суперечності. Представники Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) та чинного Розвідувального та ситуаційного центру ЄС (EU INTCEN) висловили побоювання щодо можливого дублювання їхніх функцій та потенційної загрози їхньому подальшому існуванню. Крім того, очікується стриманість у питаннях передачі чутливих даних з боку деяких держав-членів, зокрема Франції та Угорщини.

Прагнення до посилення суб’єктності на глобальній арені вимагає від учасників процесу перегляду застарілих парадигм. Варто зазначити, що ще у жовтні колишній президент Фінляндії Саулі Нііністё представив розгорнуту доповідь, у якій він наполягав на необхідності створення власного розвідувального органу ЄС. Він особливо наголошував на зниженні міжнародної ваги Європи, яка, на його думку, поступилася вирішальним голосом Сполученим Штатам, Росії та Китаю. Хоча конкретні терміни запуску цього центру залишаються невизначеними, сам факт активного просування цієї ідеї свідчить про еволюцію Європейського Союзу. Блок трансформується у більш згуртовану та інтегровану структуру, здатну самостійно реагувати на комплексні виклики безпеки та зміцнювати свій голос на міжнародній арені.