ЄС пропонує скоротити квоти на імпорт сталі та підвищити мита для захисту вітчизняної промисловості

Європейський Союз оголосить 7 жовтня 2025 року амбітну пропозицію, спрямовану на посилення захисту власної сталеливарної промисловості від глобального надлишку пропозиції, зокрема з боку Китаю. Запропоновані заходи передбачають скорочення безмитних квот на імпорт сталі майже вдвічі та підвищення мит до 50% на обсяги, що перевищують ці нові ліміти. Цей крок має на меті замінити чинний механізм захисту, термін дії якого закінчується в середині 2026 року, та який наразі застосовує квоти на імпорт сталі для 26 видів продукції з 25% митом на обсяги, що перевищують квоту, та відновити конкурентне середовище для європейських виробників сталі.

Європейський сталеливарний сектор переживає серйозну кризу, що характеризується надлишковими потужностями та падінням попиту. За даними Європейської асоціації сталі (Eurofer), галузь зазнала значних скорочень: за останній рік було закрито 12 мільйонів тонн потужностей та втрачено 18 000 робочих місць. З 2008 року сектор втратив близько 100 000 робочих місць та 26 мільйонів тонн потужностей. Комісар ЄС з питань промисловості Стефан Сежурне наголосив на нагальності ситуації, заявивши: "Європейська сталеливарна промисловість на межі краху. Тому ми повинні захистити її, щоб вона могла інвестувати, декарбонізуватися та знову стати конкурентоспроможною".

Запропоновані ЄС заходи фактично скоротять обсяг сталі, яку можна імпортувати без мита, до 18,3 мільйона тонн на рік – рівня, якого не спостерігалося з 2013 року. Ця ініціатива також спрямована на посилення координації зі Сполученими Штатами у вирішенні проблеми значного надвиробництва сталі в Китаї. У 2023 році Китай виробляв 55,1% світової сирої сталі, тоді як ЄС — 6,8%, а США — 4,4%. Переговори між ЄС та США тривають щодо узгодження правил імпорту сталі та алюмінію з метою захисту їхніх національних ринків від дешевих ланцюгів постачання.

Європейська сталеливарна промисловість є фундаментальною для амбітних цілей ЄС у сфері енергетичного переходу, постачаючи необхідні матеріали для інфраструктури відновлюваної енергетики, такої як сонячні панелі, вітрові турбіни та електромобілі. Незважаючи на те, що безпосередньо в секторі зайнято близько 300 000 осіб, галузь ризикує втратити додаткові 2,3 мільйона непрямих робочих місць, якщо поточні тенденції збережуться. Запропоновані заходи, якщо їх схвалять держави-члени та Європейський Парламент, покликані підвищити стійкість та довгострокову життєздатність європейської сталеливарної промисловості в умовах динамічного глобального ринку.

Дані Eurofer свідчать, що імпорт сталі в ЄС у 2024 році становив 27,4 мільйона тонн. Запропонована стеля в 13% частки ринку для безмитного імпорту означатиме квоту приблизно 5,7 мільйона тонн на рік для гарячекатаного рулону (HRC), що становить 35% скорочення порівняно з імпортом у 2024 році. Очікується, що ця зміна вимагатиме збільшення внутрішнього виробництва для задоволення попиту. Європейська сталеливарна промисловість, внесок якої в економіку ЄС оцінюється в 215 мільярдів євро, стикається з викликами через глобальне надлишкове виробництво, основним рушієм якого є Китай. Запропоновані зміни спрямовані на підвищення рівня використання потужностей ЄС з 60% до 80%.