22 вересня 2025 року Італія стала свідком загальнонаціонального страйку, який охопив ключові сектори економіки та паралізував транспортну систему. Акція, організована профспілкою Unione Sindacale di Base (USB), була виявом солідарності з населенням Гази та протестом проти гуманітарної кризи в регіоні. Страйк тривав з опівночі до 23:00, суттєво вплинувши на роботу громадського транспорту, залізниць, шкіл, портів та інших державних служб по всій країні.
У Римі близько 20 000 людей зібралися біля центрального вокзалу Терміні, висловлюючи своє обурення. У Мілані, незважаючи на сильний дощ, тисячі демонстрантів вийшли на марш, вимагаючи припинення бойових дій у секторі Гази. У Болоньї поліція застосувала водомети для розгону протестувальників, які блокували дороги, а в Турині студенти заблокували доступ до шкіл та університетів. Профспілки, зокрема USB, заявили, що страйк спрямований проти «геноциду в Палестині» та постачання зброї до Ізраїлю, вимагаючи негайного припинення ворожнечі та санкцій проти Ізраїлю. Вони також висловили підтримку місії «Flotilla della Libertà», яка прямує до Гази.
Ці події відбуваються на тлі зростаючої міжнародної уваги до конфлікту. Європейська комісія запропонувала призупинити дію торговельних угод з Ізраїлем та запровадити санкції проти окремих ізраїльських міністрів і поселенців, визнаючи погіршення гуманітарної ситуації в Газі. Однак ці пропозиції стикаються з розбіжностями між країнами-членами ЄС, де деякі держави висловлюють обережність щодо таких заходів. Італійський уряд, хоч і засудив дії Ізраїлю, зберігає обережну позицію, намагаючись балансувати між внутрішнім тиском громадськості та традиційними зовнішньополітичними зв'язками.
Історично, Італія має багату традицію робітничих протестів та солідарності, що сягає корінням таких подій, як «Гаряча осінь» 1969 року. Ці страйки часто ставали потужним інструментом вираження суспільного невдоволення та вимагання змін. Поточна мобілізація демонструє глибоке занепокоєння італійського суспільства гуманітарною кризою в Газі та його прагнення до миру. Профспілки, описуючи мобілізацію як «повінь, що охопила країну», підкреслюють масштаб протесту, який охопив усі верстви населення. Загалом, страйк 22 вересня 2025 року став яскравим свідченням того, як міжнародні конфлікти резонують у суспільстві, спонукаючи до масових дій та висловлення солідарності, водночас висвітлюючи складні політичні та дипломатичні виклики на міжнародній арені.