Уряд Лівану окреслив амбітний план роззброєння Хезболли до кінця 2025 року, що є відповіддю на значний тиск з боку Сполучених Штатів та Ізраїлю. Ця ініціатива спрямована на відновлення виключного контролю держави над зброєю та зміцнення її суверенітету. План, представлений як крок до стабільності, викликав бурхливу реакцію, підкреслюючи глибокі внутрішні розбіжності та складну геополітичну ситуацію в регіоні.
План, який, як повідомляється, був представлений спеціальним посланцем США Томом Барраком, передбачає поетапне виведення ізраїльських військ з південного Лівану та звільнення ліванських в'язнів. Уряд Лівану доручив ліванській армії розробити детальний план реалізації до кінця поточного року. Цей підхід відображає ширший міжнародний консенсус, де такі країни, як США, Саудівська Аравія та ЄС, висловлюють спільну позицію щодо необхідності роззброєння.
Однак, Хезболла рішуче відкидає ці пропозиції, називаючи їх "великим гріхом" і заявляючи, що будь-яке роззброєння можливе лише після повного виведення Ізраїлю з окупованих територій та припинення авіаударів. Ця позиція призвела до виходу міністрів Хезболли та їхніх союзників з урядових засідань, що свідчить про глибокий розкол у кабінеті міністрів. Іран, ключовий прихильник Хезболли, також висловив свою підтримку, наголошуючи, що остаточне рішення залишається за самою організацією.
Експерти зазначають, що цей план ставить ліванський уряд перед складним вибором, потенційно провокуючи конфронтацію з Хезболлою. Існує занепокоєння щодо спроможності ліванської армії ефективно виконати завдання роззброєння, враховуючи обмежені ресурси та потенційну симпатію частини військових до Хезболли. Незважаючи на це, міжнародний тиск на Ліван з метою виконання умов припинення вогню, укладеного в листопаді 2024 року, ймовірно, посилиться.
Події розгортаються на тлі крихкої економічної ситуації в Лівані. Падіння ВВП на 40% та значні витрати на відновлення створюють складний контекст для реалізації таких амбітних ініціатив. У цій складній динаміці Ліван стоїть перед можливістю переосмислити свою безпекову стратегію та зміцнити державні інститути, шукаючи шлях до стабільності та процвітання.