Напруженість у Лівані зростає після того, як уряд схвалив план роззброєння Хезболли до кінця року. Заступник генерального секретаря Хезболли, шейх Наїм Кассем, рішуче відкинув цей план, заявивши, що він служить інтересам Ізраїлю та підриває обороноздатність Лівану. Його заява прозвучала на тлі візиту високопоставленого іранського чиновника Алі Ларіджані до Бейрута, який також висловив критику щодо нав'язаного плану.
Шейх Кассем у своєму телевізійному зверненні 15 серпня 2025 року стверджував, що роззброєння полегшить ізраїльські атаки та витіснення ліванців з їхніх домівок. Він наголосив, що Хезболла не відмовиться від своєї зброї, доки триває агресія та окупація, і готова до боротьби, якщо це буде необхідно для протистояння "ізраїльсько-американському проєкту". Він також застеріг уряд від того, щоб "передавати країну ненаситному ізраїльському агресору або американському тирану з безмежною жадібністю". Кассем поклав на уряд відповідальність за будь-які внутрішні заворушення чи руйнування Лівану, але зазначив, що Хезболла та її союзник, рух "Амаль", наразі не закликають до вуличних протестів, залишаючи простір для діалогу. Однак він попередив про можливість протестів, які можуть дістатися до посольства США.
Візит Алі Ларіджані, секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану, до Бейрута 13 серпня 2025 року був розцінений як спроба Ірану пом'якшити напруженість та підтримати свого союзника. Ларіджані заперечив втручання Ірану у внутрішні справи Лівану, натомість звинувативши США у нав'язуванні плану роззброєння. Він підкреслив, що будь-які кроки щодо роззброєння Хезболли мають випливати з внутрішнього діалогу, і запевнив у підтримці Іраном Лівану перед обличчям ізраїльських загроз. Президент Лівану Джозеф Аун під час зустрічі з Ларіджані наголосив на суверенітеті Лівану та відсутності потреби у зовнішньому втручанні, водночас висловивши невдоволення критикою Ірану щодо планів роззброєння.
Ситуація загострилася після того, як ліванський уряд схвалив цілі американського плану, що передбачає поступове припинення присутності недержавних збройних формувань, включаючи Хезболлу, на південь від річки Літані. Цей крок, що став наслідком тиску з боку США та ослаблення Хезболли після конфлікту з Ізраїлем, викликав різку реакцію з боку Хезболли та Ірану. Іран, який зазнав значних втрат у протистоянні з Ізраїлем, намагається відновити свій вплив у регіоні, підтримуючи своїх союзників. Історичний контекст свідчить про глибокі розбіжності в Лівані щодо статусу зброї Хезболли, яка залишається єдиною фракцією, що зберегла свій арсенал після громадянської війни 1975-1990 років. Попередні конфлікти з Ізраїлем, зокрема війна, що тривала 14 місяців і завершилася перемир'ям у листопаді 2025 року, значно послабили Хезболлу. Цей новий план роззброєння, що виник на тлі регіональних конфліктів, таких як війна між Ізраїлем та ХАМАС, що розпочалася в жовтні 2023 року, підкреслює складні геополітичні реалії та триваючу боротьбу за вплив на Близькому Сході. Згідно з оцінками, Хезболла має близько 150 000 ракет, спрямованих на Ізраїль, що свідчить про її значний військовий потенціал.