У Словаччині 16 вересня відбулася хвиля масових протестів, що охопила 16 міст країни, включно зі столицею Братиславою. Тисячі громадян висловили своє невдоволення економічною політикою та зовнішньополітичним курсом уряду прем'єр-міністра Роберта Фіцо, зокрема його проросійською позицією. Протести були спровоковані нещодавньою поїздкою Фіцо до Китаю, де він втретє зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Це викликало обурення серед населення, яке бачить у таких діях відхід від європейських цінностей та підтримку агресора.
Додатковим каталізатором протестів став пакет жорстких заходів економії, запроваджений урядом для скорочення бюджетного дефіциту. Цей дефіцит у 2024 році становив 5,3% ВВП, що є другим показником у єврозоні, і, за прогнозами Європейської комісії, у 2025 році може сягнути 6,8%, перевищивши ліміт ЄС у 3%. Заходи включають підвищення медичного та соціального страхування, податку на доходи для високооплачуваних осіб та ПДВ на деякі продукти харчування, а також можливе скорочення національних свят. Критики стверджують, що ці заходи найбільше вдарять по пересічних громадянах, тоді як бізнес скаржиться на відсутність стимулів для економічного зростання.
Лідер опозиційної партії "Прогресивна Словаччина" Міхал Шимечка заявив, що "словацький народ втомився від цього", підкресливши, що його партія разом з іншими опозиційними силами працює над зміною поточного курсу країни. Шимечка, який раніше був віце-президентом Європейського парламенту, активно виступає за європейську інтеграцію України та засуджує зовнішньополітичні кроки Фіцо, називаючи їх потенційною державною зрадою. Критики уряду Роберта Фіцо вказують на паралелі з політикою угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана, припускаючи, що Словаччина під керівництвом Фіцо рухається шляхом Угорщини, яку часто характеризують як авторитарну. Ця тенденція викликає занепокоєння на тлі загальної геополітичної ситуації в Європі, особливо у контексті війни в Україні.
Експерти зазначають, що хоча Словаччина не настільки залежна від Росії, як Угорщина, проросійська риторика та дії уряду можуть мати довгострокові наслідки для її позицій в ЄС та НАТО. Економічна ситуація в Словаччині, попри прогнози помірного зростання ВВП на 2,2% у 2024 році та 2,9% у 2025 році, ускладнюється високим бюджетним дефіцитом та інфляційним тиском. Ключовими секторами економіки залишаються промисловість та послуги, з акцентом на автомобільну та електронну промисловість. Основними торговельними партнерами є Німеччина, Чехія та Угорщина. Однак, заходи жорсткої економії, запроваджені урядом, викликають занепокоєння щодо їхнього впливу на соціальну сферу та економічне зростання.