У четвер, 2 жовтня 2025 року, французькі профспілки розпочинають чергову хвилю протестів, спрямованих на вплив на уряд під час фіналізації бюджету на 2026 рік. Очікується, що страйки будуть менш масштабними, ніж попередні, і матимуть обмежений вплив на транспорт та авісполучення. Попередні протести 18 вересня зібрали сотні тисяч учасників, спричинивши значні перебої в роботі паризького метро.
Нові протести відбуваються на тлі триваючих переговорів між вісьмома найбільшими профспілковими федераціями Франції – UNSA, CFDT, CGT, FO, CFE-CGC, CFTC, Solidaires та FSU – та новим прем'єр-міністром Себастьяном Лекорню, який змінив Франсуа Байру. Профспілки вимагають бюджетних ресурсів, політики для зменшення нестабільної зайнятості, інвестицій у справедливий екологічний перехід та переіндустріалізацію, а також захисту від втрати робочих місць. Вони також наполягають на податковій справедливості, включаючи оподаткування великих статків та високих доходів.
Уряд прагне скоротити дефіцит бюджету з 5,4% ВВП до 4,7% у 2026 році, що вимагає зменшення державних витрат. Прем'єр-міністр Лекорню заявив, що уряд планує скоротити державні витрати на 40-44 мільярди євро, але водночас збільшити асигнування на пенсії та охорону здоров'я. Він виключив запровадження податку на багатство, посилаючись на можливий негативний вплив на зайнятість, інвестиції та конкурентоспроможність.
Очікується, що протести 2 жовтня будуть менш руйнівними, ніж попередні. Лише аеропорт Париж-Бове, як очікується, скоротить розклад рейсів. Високошвидкісні потяги та паризьке метро, як очікується, працюватимуть у звичайному режимі. Однак, профспілки закликають до "масової мобілізації", щоб чинити тиск на уряд.
Загальний державний борг Франції перевищує 110% ВВП, а дефіцит бюджету становить близько 5,4% ВВП, що значно перевищує ліміт Європейського Союзу у 3%. Ці протести є частиною ширшого соціального невдоволення політикою уряду щодо жорсткої економії. Ситуація уважно відстежується в Брюсселі та міністерствами фінансів країн єврозони, оскільки позиція Франції вплине на обговорення реформованих правил ЄС щодо бюджету.
Новий прем'єр-міністр Себастьян Лекорню, призначений 9 вересня, стикається зі значними викликами, намагаючись збалансувати фіскальну дисципліну з суспільним тиском. Його уряд прагне досягти цільового показника дефіциту близько 4,7% ВВП у 2026 році, зберігаючи мету досягти 3% до 2029 року. Проте, профспілки висловлюють занепокоєння щодо відсутності чітких відповідей від прем'єр-міністра щодо поступок, на які він готовий піти.