19 вересня 2025 року Рада Безпеки ООН проголосувала за відновлення економічних санкцій проти Ірану, що стало значним кроком у відповідь на триваюче занепокоєння щодо його ядерної програми. Це рішення фактично скасувало попереднє полегшення санкцій, надане в рамках ядерної угоди 2015 року, відомої як Спільний всеосяжний план дій (СВПД).
Голосування, яке відбулося в штаб-квартирі ООН, показало, що 9 з 15 членів Ради виступили проти продовження зняття санкцій, тоді як 4 проголосували за, а 2 утрималися. Це означає, що попередні резолюції Ради Безпеки ООН, які запроваджували санкції, автоматично відновлюються після 30-денного періоду. Це призведе до заборони на збагачення урану в Ірані та обмежень на торгівлю зброєю, фінансами та судноплавство.
Європейські країни-учасниці угоди – Франція, Німеччина та Велика Британія (так звана «європейська трійка») – ініціювали цей процес «відновлення» санкцій наприкінці серпня, посилаючись на недотримання Іраном своїх зобов'язань за СВПД. Вони вказують на накопичення Іраном збагаченого урану, розширення його потужностей зі збагачення та недостатню співпрацю з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) як на ключові причини свого рішення. За даними звіту МАГАТЕ від травня 2025 року, запаси збагаченого урану Ірану перевищили ліміти СВПД у 48 разів, а запаси урану, збагаченого до 60%, зросли до понад 440 кг.
Іран, зі свого боку, заперечує звинувачення, називаючи дії європейських країн «політично упередженими» та стверджуючи, що він представив «справедливі та зважені» пропозиції для запобігання відновленню санкцій. За словами заступника міністра закордонних справ Ірану, європейські країни «зловживають механізмом врегулювання розбіжностей», вбудованим у СВПД.
Це рішення Ради Безпеки ООН викликає серйозне занепокоєння щодо майбутнього ядерної програми Ірану та стабільності на Близькому Сході. Історично, напруженість між Іраном та Ізраїлем загострювалася через ядерне питання, причому Ізраїль неодноразово висловлював побоювання щодо прагнення Тегерана до ядерної зброї. У червні 2025 року Ізраїль здійснив військові удари по іранських ядерних об'єктах, що призвело до ескалації регіональної напруженості. США також завдали ударів по іранських ядерних об'єктах у відповідь на військові дії.
Відновлення санкцій може мати значні економічні наслідки для Ірану, який вже зазнав серйозного тиску від попередніх санкцій. Економічні санкції, запроваджені раніше, призвели до падіння виробництва нафти, скорочення ВВП, послаблення валюти та зростання інфляції. Експерти зазначають, що санкції можуть зменшити експорт Ірану приблизно на 33% щорічно, завдаючи збитків у розмірі 104 мільярдів доларів.
Ситуація залишається складною, оскільки дипломатичні зусилля тривають, а майбутнє ядерної програми Ірану та регіональна безпека залишаються під питанням. Подальші події покажуть, чи зможуть сторони досягти консенсусу та уникнути подальшої ескалації.