Альянс OPEC+ досяг лише 75% запланованого збільшення видобутку нафти станом на 26 вересня 2025 року, що призвело до дефіциту майже 500 000 барелів на добу. Це відставання від цілей пояснюється обмеженнями виробничих потужностей у ключових членів, таких як Росія, Ірак та Казахстан, які працюють на межі своїх можливостей. Росія також стикається з логістичними та геополітичними перешкодами, що додатково обмежує її видобуток.
У відповідь на ці виклики, делегати OPEC+ зібралися у Відні 18-19 вересня 2025 року для обговорення оновлення оцінок виробничих потужностей країн-членів. Мета цих переговорів – встановити нові базові рівні видобутку на 2027 рік, враховуючи максимальну стійку потужність видобутку сирої нафти кожної держави. Очікується, що секретаріат OPEC+ представить пропозиції міністрам до кінця року.
За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) на серпень 2025 року, резервні виробничі потужності OPEC+ оцінюються в 4,1 мільйона барелів на добу. Однак значна частина цих резервів зосереджена у Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах, які разом контролюють понад 70% загальних резервних потужностей групи. Це свідчить про потенційну вразливість світового ринку нафти до несподіваних збоїв у постачанні.
Проблеми з дотриманням квот та компенсаційними механізмами також ускладнюють ситуацію. Наприклад, механізм, призначений для покарання країн, що перевищують квоти, виявився неефективним, оскільки лише 37% від заявлених компенсаційних скорочень було реалізовано в першому кварталі 2025 року. Ірак, Казахстан та Росія послідовно демонстрували низьку результативність у виконанні зобов'язань.
Ці події відбуваються на тлі загального зростання світового видобутку нафти, який у серпні 2025 року досяг рекордних 106,9 мільйона барелів на добу, за даними МЕА. Збільшення видобутку спостерігається як з боку країн OPEC+, так і з боку країн, що не входять до альянсу, таких як США, Бразилія, Канада, Гайана та Аргентина. Однак, незважаючи на зростання пропозиції, прогнозується, що світовий ринок нафти у 2025 році зіткнеться з надлишком, що може чинити тиск на ціни.
Ситуація ускладнюється геополітичними факторами, зокрема, атаками українських дронів на російську нафтову інфраструктуру, що призвело до скорочення експорту палива з Росії та зростання світових цін на нафту. Ці події підкреслюють складність управління глобальними енергетичними ринками та необхідність гнучких стратегій для забезпечення стабільності постачання та цін.