Прокуратура Грузії висунула звинувачення п'ятьом опозиційним лідерам у спробі державного перевороту, що стало кульмінацією масштабних протестів у Тбілісі. Ці події розгортаються на тлі бойкоту місцевих виборів основними опозиційними партіями та зростаючого невдоволення політикою правлячої партії "Грузинська мрія" та її ймовірним проросійським курсом.
6 жовтня 2025 року прокуратура Грузії оголосила про звинувачення проти п'яти опозиційних діячів. Ці дії послідували за масовими протестами, що відбулися 4 жовтня 2025 року, коли тисячі громадян вийшли на вулиці столиці. Демонстранти висловлювали своє несприйняття політики "Грузинської мрії" та її віддалення від західного вектору розвитку країни.
Під час протестів деякі учасники намагалися проникнути до будівлі президентського палацу, проте були зупинені силами правопорядку, які застосували водомети та перцевий балончик. Внаслідок сутичок постраждали 14 співробітників поліції. Звинувачення, висунуті прокурорами, передбачають максимальне покарання у вигляді дев'яти років позбавлення волі.
Опозиція, у свою чергу, звинувачує "Грузинську мрію" в авторитаризмі та відході від прозахідного курсу, а також стверджує, що парламентські вибори у жовтні 2024 року були сфальсифіковані. Влада ж наполягає на чесності та прозорості виборчого процесу.
Ситуація в Грузії залишається напруженою, що свідчить про глибоку політичну кризу та ставить під сумнів майбутній демократичний розвиток країни та її геополітичну орієнтацію, особливо у контексті відносин з Європейським Союзом та Росією. Ситуація ускладнюється тим, що Грузія, незважаючи на прагнення до інтеграції із Заходом, зберігає тісні економічні зв'язки з Росією, що створює внутрішні протиріччя та геополітичну напруженість.
Фігурант справи, мільярдер Бідзіна Іванішвілі, колишній прем'єр-міністр, проти якого США запровадили санкції 27 грудня 2024 року за просування російських інтересів, додає цьому внутрішньополітичному протистоянню геополітичної складності. Аналіз подій свідчить про глибокий розкол у грузинському суспільстві та боротьбу за майбутнє країни. Звинувачення проти опозиціонерів та масштабні протести є ознакою ескалації конфлікту між владою та опозицією, що підкреслює відсутність довіри та діалогу.
Історичний контекст оскаржуваних виборів та оголошення «Грузинською мрією» у листопаді 2024 року призупинення переговорів щодо вступу до ЄС посилюють серйозність нинішньої ситуації та її потенційні довгострокові наслідки для демократичного майбутнього Грузії та її міжнародних відносин. Європейський Союз висловив стурбованість щодо політики «Грузинської мрії», назвавши її репресивною та такою, що підриває демократичні процеси, а також призупинив частину фінансової допомоги Грузії. Ця політична боротьба розглядається як можливість для переосмислення шляхів розвитку країни та пошуку нових форм взаємодії, що сприятимуть зміцненню її суверенітету та інтеграції у світову спільноту.