Франція оголосила про призупинення співпраці з Малі у сфері боротьби з тероризмом та оголосила персонами нон грата двох співробітників посольства та консульства Малі в Парижі. Це рішення стало відповіддю на арешт французького громадянина Янна Везільєра в Малі, якого звинуватили у змові з метою державного перевороту. Малійська влада стверджує, що Везільєр діяв від імені французької розвідки, намагаючись дестабілізувати країну, проте Франція категорично заперечує ці звинувачення, називаючи їх безпідставними.
У відповідь на дії Франції, Малі видворила п'ятьох співробітників французького посольства. Ці події свідчать про подальше загострення відносин між двома країнами, які значно погіршилися після військових переворотів 2020 та 2021 років, що призвели до влади хунту під керівництвом президента Ассімі Гоїти. Малі, колишня французька колонія, віддалилася від Парижа, виславши французькі війська та шукаючи безпекової підтримки у Росії.
Ця тенденція посилилася після того, як у червні 2025 року президент Гоїта продовжив свій мандат ще на п'ять років, фактично закріпивши свою владу до 2030 року, незважаючи на попередні обіцянки щодо повернення до цивільного правління. У травні 2025 року військові також розпустили політичні партії, що свідчить про консолідацію влади військовою хунтою.
На тлі цих дипломатичних суперечок, регіон Сахелю продовжує боротися з серйозними викликами безпеки. Збройні групи, пов'язані з Аль-Каїдою та Ісламською державою, а також місцеві кримінальні угруповання, становлять значну загрозу. Франція, яка раніше проводила операції "Сервал" та "Бархан" для боротьби з тероризмом у регіоні, зіткнулася з критикою за недостатню ефективність та наростанням антифранцузьких настроїв, що призвело до виведення французьких військ з Малі та зміцнення зв'язків Малі з Росією.
Малі, Буркіна-Фасо та Нігер утворили Альянс держав Сахелю (AES) як пакт про взаємну оборону, що свідчить про їхнє прагнення до більшої самостійності та відхід від західного впливу. Цей альянс, що виник у вересні 2023 року, є відповіддю на загрозу військового втручання з боку ЕКОВАС та відображає ширшу тенденцію до переорієнтації безпекової політики в регіоні.