Екіпаж місії Artemis II поділився детальними звітами про проліт повз Місяць, зіткнення з метеороїдами та феномени пилу
Відредаговано: Tatyana Hurynovich
Екіпаж місії «Артеміда-II», до якого увійшли Рід Вайзман, Віктор Гловер, Крістіна Кох та Джеремі Гансен, представив вичерпні звіти про свій історичний проліт повз Місяць, що відбувся 6 квітня 2026 року. Ці спостереження мають вирішальне значення для стратегічного планування майбутніх пілотованих висадок на поверхню супутника та подальшого розгортання північноамериканської місячної бази. Отриманий досвід допоможе фахівцям краще підготуватися до складних умов роботи у глибокому космосі.
Під час транзитного перельоту астронавти зафіксували щонайменше шість спалахів, спричинених ударами метеороїдів об місячну поверхню, що підтверджує постійне бомбардування нашого супутника космічним сміттям в умовах повної відсутності атмосфери. Астронавтка Крістіна Кох окремо повідомила про спостереження за частками реголіту, які, за її словами, парили над поверхнею під впливом потужних електростатичних сил. Це відкриває нові перспективи для розуміння фізичних процесів на поверхні Місяця.
Цей науковий феномен викликає значний інтерес для вивчення місячного пилу, який вважається однією з головних технічних загроз для майбутніх дослідників, зокрема для успіху місії «Артеміда-III» на південному полюсі Місяця. Розуміння динаміки поведінки пилу допоможе розробити ефективніший захист для обладнання та скафандрів майбутніх колоністів, що є життєво важливим для довготривалого перебування людини на супутнику та забезпечення стабільної роботи приладів.
Візуальні дані, передані екіпажем, значно розширюють сучасні уявлення про ландшафт Місяця; астронавти відзначили домінування матових та насичених коричневих тонів у рельєфі. Джеремі Гансен виділив незвичні зеленуваті відтінки в районі плато Арістарх. Подібно до того, як оранжевий колір, помічений під час місії «Аполлон-17» у 1972 році, вказав на присутність оксиду титану, ці колірні нюанси допоможуть вченим визначити хімічний склад та геологічний вік місячних утворень у цьому секторі.
Одним із найбільш значущих моментів експедиції стало спостереження повного сонячного затемнення, коли космічний корабель «Оріон» пройшов позаду Місяця, дозволивши команді детально вивчити сонячну корону. Це було перше в історії повне сонячне затемнення, яке люди спостерігали безпосередньо з околиць Місяця; явище тривало близько години. Під час цього феномену астронавти також змогли неозброєним оком розглянути планети Венеру, Марс та Сатурн на фоні глибокого чорного космосу.
Місія встановила абсолютний рекорд дальності польоту від Землі, досягнувши позначки 406 771 кілометр і перевершивши попередній результат корабля «Аполлон-13», встановлений у квітні 1970 року. Корабель «Оріон», який отримав власну назву «Цілісність» (Integrity), здійснив максимально близький підхід до Місяця на відстань близько 6 545 кілометрів від його поверхні. Цей успіх демонструє неймовірний прогрес у розвитку технологій для дослідження космосу.
Екіпаж, до якого увійшли Віктор Гловер як перший темношкірий астронавт, Крістіна Кох як перша жінка та Джеремі Гансен як перший іноземець, що досяг такої дальності, виконав першу корекцію траєкторії 7 квітня. Наразі команда прямує додому із запланованим приводненням у Тихому океані 11 квітня 2026 року. Отримані дані підтверджують готовність систем до довгострокової присутності людини на Місяці, що стане основою для запланованих посадок у межах місії «Артеміда-IV» у 2028 році.
7 Перегляди
Джерела
La 100
NASA
Houston Chronicle
NASA
NASA
Wikipedia
Читайте більше статей на цю тему:
Знайшли помилку чи неточність?Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.



