Світові фінансові ринки зросли завдяки двотижневому перемир’ю між США та Іраном; акції Shell зафіксували зниження

У середу, 8 квітня 2026 року, світові фінансові майданчики продемонстрували стрімке зростання після того, як Президент США Дональд Трамп погодився на умови двотижневого тимчасового припинення вогню з Іраном. Цей дипломатичний крок був зроблений буквально за кілька годин до завершення терміну дії ультиматуму, який передбачав масовані авіаудари по об’єктах іранської цивільної інфраструктури. Досягнення угоди стало можливим завдяки екстреним посередницьким зусиллям Прем'єр-міністра Пакистану Шехбаза Шаріфа, чия роль виявилася ключовою в розрядці напруженості. Іранська сторона підтвердила свою участь у домовленостях, висунувши зустрічну вимогу щодо негайного та повного відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку. Незважаючи на заяви про певні технічні обмеження, Тегеран запевнив у готовності забезпечити координацію морського руху в цьому стратегічно важливому регіоні.

Мирна ініціатива ефективно зупинила небезпечну ескалацію конфлікту, коріння якого сягає подій 28 лютого 2026 року, та миттєво стабілізувала геополітичну ситуацію, що прямо впливає на світові енергопотоки. Європейські фондові біржі відреагували на новини про перемир'я з явним оптимізмом, що свідчить про глибоке полегшення серед інвесторів. Очікувана загроза масштабних збоїв у глобальній торгівлі та енергопостачанні відійшла на другий план, що спричинило зростання індексу STOXX Europe 600 на 3,6%, до позначки 611,86 пункту — це може стати найпотужнішим одноденним ривком поточного року. Німецький індекс DAX продемонстрував ще переконливішу динаміку, злетівши на 4,5% до рівня 23956 пунктів, тоді як лондонський FTSE 100 додав 2,5%. Найкращі результати показали сектори авіаперевезень, промисловості та банківської справи, де прибутки склали 5–7% завдяки прогнозованому зниженню витрат на енергоносії та падінню прибутковості облігацій.

На противагу загальному підйому, енергетичний сегмент європейського ринку зафіксував падіння на 4,2% через обвал цін на сировинні ресурси. Ф’ючерси на нафту еталонної марки Brent втратили понад 15%, знизившись до рівня близько 94,50 долара за барель, а котирування WTI опустилися нижче за позначку 95 доларів. Станом на 06:15 за Гринвічем було зафіксовано точні цифри: Brent торгувалася по 92,9 долара (падіння на 15%), а WTI — по 94,8 долара (мінус 16%). Ринок природного газу також опинився під тиском: ф’ючерси впали на понад 17% до 44 євро за МВт-год. Зокрема, голландський контракт TTF подешевшав на 16,2%, досягнувши рівня 44,61 євро за мегават-годину. Водночас аналітики зауважують, що ціни все ще залишаються вищими за доконфліктний рівень у 70 доларів за барель, що вказує на збереження певних ризиків у довгостроковій перспективі.

Енергетичний гігант Shell представив свій попередній звіт за перший квартал 2026 року, який продемонстрував неоднозначний вплив близькосхідної нестабільності на фінансові показники компанії. Керівництво корпорації повідомило про ймовірне скорочення обсягів видобутку нафти, що стало прямим наслідком атак на об'єкти в Катарі. Це дещо контрастує з попередніми прогнозами щодо видобутку газу, який очікувався в межах 920 000–980 000 барелів нафтового еквівалента на добу. Попри ці виклики, Shell вдалося зафіксувати значно вищу маржу нафтопереробки та суттєві прибутки від маркетингової діяльності. Проте акції Shell PLC, ринкова капіталізація якої оцінюється у 263,71 мільярда доларів, впали на 5,2% слідом за загальним зниженням світових цін на сировину. Такий стан речей ще раз підкреслює критичну залежність ринкової вартості енергетичних корпорацій від коливань цін на нафту, що часто нівелює навіть позитивні операційні здобутки компанії.