Успішне випробування інтегрованого екзокостюма в Південній Австралії: Підготовка до місячних місій

Нещодавно було продемонстровано значний крок у підготовці до тривалих позаземних місій. Це сталося під час ретельного симуляційного тестування нової, інтегрованої системи екзокостюма. Ця передова технологія, яку можна носити, була розроблена для підвищення можливостей астронавтів та зменшення фізичного навантаження під час операцій на поверхні. Оцінювання відбулося в рамках місії аналогових астронавтів ADAMA.

Двотижневі випробування проходили з 9 по 22 жовтня 2025 року у спеціалізованому комплексі CRATER, розташованому в Університеті Аделаїди у Південній Австралії. Умови тестування були детально налаштовані, щоб імітувати складні ландшафти Місяця та Марса. Зокрема, використовувалися налаштування низької відбивної здатності, що точно відтворювало суворе освітлення місячного дня.

Ключовою особливістю системи є її конструкція: інтегрований костюм зі штучною мускулатурою, який має носитися непомітно під стандартним скафандром. Основною метою випробування було визначення впливу костюма на комфорт, маневреність та загальну біомеханічну ефективність для користувача. Четверо аналогових астронавтів — Адріан Айлінгсфельд (Adrian Eilingsfeld), Луїс Бурц (Louis Burtz), Ілія Христовський (Ilija Hristovski) та Като Клейс (Kato Claeys) — виконували завдання, типові для позакорабельної діяльності на поверхні.

Ці завдання включали пересування нерівною місцевістю, підйом на схили та маніпулювання вантажами обладнання на значній операційній площі у 500 квадратних метрів, використовуючи симулянти реголіту. Емануеле Пулвіренті (Emanuele Pulvirenti), розробник з Університету Брістоля, висловив оптимізм. Він вважає, що ця розробка є життєво важливим кроком до майбутніх роботизованих систем, які можна носити, здатних суттєво підвищити продуктивність астронавтів, одночасно зменшуючи сукупне фізичне навантаження під час тривалих місій.

Успішна інтеграція підкреслює ширше визнання фізичних обмежень людини як інженерних проблем, які можна вирішити, відкриваючи шлях до більш масштабних досліджень. Ця ініціатива була частиною глобально скоординованої програми «World's Biggest Analog» (Найбільший аналог світу), в рамках якої паралельні симуляції проводилися по всьому світу. Зосередження уваги на зменшенні втоми астронавтів має першочергове значення, оскільки тривалий фізичний стрес може поставити під загрозу як успіх місії, так і здоров'я екіпажу. Крім того, технологія демонструє значний потенціал для використання у сфері фізичної реабілітації на Землі.

Співпраця охопила кілька ключових установ, що забезпечило міждисциплінарний підхід до розробки та тестування. До них належать Університет Аделаїди, Університет Брістоля, Клінічний та дослідницький центр зображень Інституту медичних досліджень Південної Австралії (SAHMRI), а також Національний центр зображень (National Imaging Facility).