Астронавти NASA Метью Домінік та Марк Ванде Хай пройшли ключове тренування в Скелястих горах Колорадо, що імітує умови посадки на Місяць, як частину підготовки до майбутніх місій програми "Артеміда". Тренування, що відбувалося з 26 серпня 2025 року, використовувало вертольоти для відтворення візуальних ілюзій, проблем зі зв'язком та зниженої видимості, подібних до тих, що очікуються під час посадки на Місяць, особливо в районі Південного полюса Місяця.
Цей регіон був обраний через схожість ландшафту з місячною поверхнею, що дозволило астронавтам відпрацювати техніки посадки та дії в надзвичайних ситуаціях у складних умовах. Тренування включало використання гелікоптерів для відтворення візуальних ілюзій, проблем зі зв'язком та зниженої видимості, що є критично важливим для безпечної навігації в умовах низькокутового освітлення та потенційного впливу місячного пилу.
Програма "Артеміда" має на меті дослідження Південного полюса Місяця, де в затінених кратерах потенційно знаходиться водяний лід. Цей лід може слугувати важливим ресурсом для майбутньої людської діяльності, забезпечуючи воду, кисень та паливо для місій на Марс. Дослідження, проведені NASA, зокрема за допомогою орбітального апарату Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO), підтверджують наявність льоду в постійно затінених регіонах на широтах до 77 градусів південної широти.
Ці відкриття є критично важливими для майбутніх місячних місій, оскільки льодові відкладення можуть підтримувати людське життя та виробництво ракетного палива. Успішне завершення цього тренування є важливим етапом у підготовці екіпажу до висадки поблизу Південного полюса Місяця, що сприятиме глибшому розумінню місячної геології та ресурсів, а також закладе основу для сталого людського присутності на Місяці.
Скелясті гори Колорадо слугують цінним полігоном для підготовки астронавтів до складних умов місячної поверхні, дозволяючи моделювати рельєф, оптичні ілюзії та низькокутове освітлення, що робить Південний полюс Місяця небезпечним для навігації. Астронавти вчаться ефективно працювати в стресовому середовищі, ідентифікуючи небезпеки та оцінюючи ризики для успішної посадки, покладаючись на прилади, коли зір стає ненадійним через умови, подібні до місячного пилу.