Динаміка світового ринку електролізу води у 2025 році: інвестиції та технологічні зміни

Світовий ринок електролізу води демонструє стійке та значне розширення протягом 2025 року, що безпосередньо корелює з глобальними зусиллями щодо впровадження зеленого водню та досягнення цілей декарбонізації. Цей сектор, що є наріжним каменем енергетичного переходу, привертає значні капіталовкладення, оскільки промисловість прагне замінити викопне паливо стійкими альтернативами. Оцінки вартості ринку електролізу води у 2025 році коливаються від 7,2 мільярда доларів США до 7,25 мільярда доларів США, хоча деякі аналітичні рамки можуть оцінювати цю цифру у 14,3 мільярда доларів США. Довгострокові прогнози вказують на потенційне досягнення позначки приблизно у 12,07 мільярда доларів США до 2029 року або значно вищих показників, як-от 27,99 мільярда доларів США до 2034 року, що відображає високі очікування щодо темпів розбудови інфраструктури.

Ключовими каталізаторами цього зростання є зростаюча потреба у сталому водні, наявність державних стимулюючих програм та активне спрямування капіталу у водневу інфраструктуру. Серед інституцій та корпорацій, що формують ландшафт, виділяються BASF, Sungrow Hydrogen, Nel ASA, ThyssenKrupp AG (через thyssenkrupp nucera), Siemens Energy AG, Cummins Inc., Plug Power Inc., та Toshiba Energy Systems & Solutions Corporation. Цей інтерес підкріплюється значними промисловими кроками: у березні 2025 року BASF урочисто запустила найбільший у Німеччині електролізер на основі протонно-обмінної мембрани (PEM) потужністю 54 мегавати на своєму майданчику у Людвігсгафені.

Технологічний розрив на ринку наразі характеризується домінуванням лужних електролізерів (Alkaline Electrolyzers) завдяки їхній технологічній зрілості та нижчій початковій вартості, що робить їх надійним вибором для великомасштабного, безперервного виробництва водню. Проте, мембранні електролізери на основі протонно-обмінної мембрани (PEM Electrolyzers) демонструють найвищий прогнозований середньорічний темп зростання (CAGR), що свідчить про їхній потенціал у майбутньому. Для порівняння, у березні 2024 року китайський гравець Sungrow Hydrogen вже представив свій PEM Водоелектролізер потужністю 300 Нм³/год.

Географічно, Європа утримувала найбільшу частку регіональних доходів у 2024 році, проте аналітики схиляються до того, що Північна Америка стане регіоном з найшвидшими темпами зростання протягом поточного прогнозного періоду. У сегменті кінцевих споживачів лідирує хімічна промисловість, за якою слідують сектори електроенергетики та накопичення енергії. Запуск 54-мегаватної PEM-установки BASF у Людвігсгафені, яка використовуватиметься для виробництва безвуглецевого водню замість сірчано-метанового реформування, є прикладом промислової декарбонізації. Цей проєкт, відомий як Hy4CHem, отримав значне фінансування від Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини та уряду землі Рейнланд-Пфальц у розмірі до 124,3 мільйона євро, доповнене інвестиціями BASF у розмірі близько 25 мільйонів євро.

Актуальність цієї динаміки підкреслюється загальносвітовим імперативом щодо скорочення викидів вуглецю та переходу до стійких енергетичних систем. Зниження цін на одиниці електролізерів робить виробництво зеленого водню все більш економічно обґрунтованим. У контексті ширшого ринку зеленого водню, який, за прогнозами, досягне 385 мільярдів доларів США до 2030 року, електроліз води є ключовою технологією. Водночас, Європейський зелений курс передбачає, що воднева енергетика стане центральним елементом інтегрованої енергосистеми ЄС у період з 2025 по 2030 роки, що підкреслює, що інвестиції у виробничі потужності є частиною ширшої кліматичної стратегії трансформації промисловості та енергетики.