Австрійсько-український культурний діалог у Делі: Музичний обмін у перспективі 2025–2030 років

Австрія та Україна офіційно закріпили свій культурний вектор співпраці на період з 2025 по 2030 рік. Цей багатогранний партнерський рух отримав своє яскраве втілення у Нью-Делі, де мистецтво, література та майданчики для відвертого діалогу стали інструментами. Тут свобода творчості перетворюється з гасла на реальну, практичну форму міжкультурного обміну, що є надзвичайно важливим сигналом.

Початковий акорд прозвучав як ідеальне відображення суті проєкту. Він об’єднав віденський джазовий дует у складі Міхаели Рабіч (Michaela Rabitsch) та Роберта Павліка (Robert Pawlik) з українським етномузикознавцем та музикантом, докторам Тарасом Філенком. Кульмінацією цього злиття стала виконана версія «Щедрика» Леонтовича. Цей твір прозвучав не просто як відомий новорічний гімн, а як глибокий культурний код нації, здатний трансформувати форму, зберігаючи при цьому свою незмінну сутність.

Слід підкреслити, що ця подія не є одноразовим спалахом. Проєкт перебуває під пильним кураторством Австрійського культурного форуму, розташованого у Нью-Делі. Більше того, заплановано його розширення та продовження вже у 2026 році, що включатиме організацію мистецьких резиденцій. Це свідчить про намір вибудувати тривалу, послідовну хвилю співпраці, а не обмежуватися лише символічним вечором чи разовим заходом.

Який внесок це спільне звучання робить у загальносвітовий культурний ландшафт? Воно додає м’яку, але водночас наполегливу ноту розуміння. Йдеться про ситуацію, коли різні мистецькі традиції не намагаються механічно змішатися чи поглинути одна одну. Натомість вони активно слухають і чують одне одного. Саме з цього акту уважного слухання народжується нова, спільна мелодія, яка несе у собі ідею свободи та взаємоповаги.

Такий формат співпраці, що розгорнувся на теренах Індії, демонструє, як дипломатія культури може ефективно працювати на міжнародній арені. Він створює міцні мости між народами, використовуючи універсальну мову музики та літератури. Це є прикладом того, як культурні обміни можуть слугувати потужним інструментом для зміцнення взаєморозуміння між країнами, особливо у контексті, де мистецтво стає голосом стійкості та ідентичності.

Програма, розрахована до 2030 року, передбачає ширший спектр активностей, що виходять за межі музичних перформансів. Вона охоплює літературні читання та відкриті дискусійні платформи. Мета залишається незмінною: демонструвати на практиці, що мистецька творчість є невід’ємною частиною вільної думки та самовираження, що є життєво важливим для обох націй, які прагнуть до відкритого діалогу зі світом.