Кенійська дрон-технологія: Каталізатор зростання врожайності та кліматичних дій

Сільськогосподарський сектор Кенії переживає глибоку трансформацію, де інновації стають рушійною силою для забезпечення продовольчої безпеки та стійкості до змін клімату. Нова Національна стратегія агроекології чітко окреслює пріоритет сталого, керованого даними землеробства, що відкриває шлях для інтеграції передових цифрових інструментів. Цей перехід є усвідомленням того, що точність у роботі з ресурсами веде до більшої гармонії з довкіллям. Ключовим елементом цієї еволюції є Регламент Кенії щодо ринку вуглецю, який офіційно закріплює моніторинг для вуглецевих проєктів, надаючи цифровій інфраструктурі, зокрема дронам, важливого значення.

Компанії, як-от Fahari Aviation, дочірня компанія Kenya Airways, заснована у 2021 році, вже демонструють вражаючі результати. Їхні безпілотні авіаційні системи (БАС) тепер здатні охоплювати до 400 гектарів на день, що означає чотирикратне зростання операційної ефективності порівняно з попередніми методами. Завдяки застосуванню точкового розпилення за допомогою дронів, використання агрохімікатів скорочується до 45 відсотків. Ця точність у застосуванні добрив та пестицидів не лише зменшує екологічний слід, але й безпосередньо впливає на кінцевий результат. За даними Бюро статистики Кенії, на полях, де використовувалася допомога дронів, урожайність кукурудзи зросла на 20–30 відсотків порівняно з традиційними підходами.

Приватний сектор активно підтримує цю тенденцію. У 2022 році Kipkebe Ltd, частина агропромислової групи Sasini PLC, тестувала аеророзпилення на чайних плантаціях, прагнучи зменшити витрати та час внесення ресурсів майже на 50 відсотків. Інші стартапи, як-от Dronector, фокусуються на створенні локалізованих рішень, демонструючи, що молоді інноватори, часто за підтримки фінансових установ, як-от Equity Bank, можуть стати рушійною силою змін. Dronector, зокрема, здатна обробити до 1000 акрів за день, застосовуючи принципи точного землеробства, коли дрони з мультиспектральними сенсорами виявляють лише ті ділянки, які потребують уваги.

Однак ця технологія несе виклик рівноваги: збільшення залежності від цифрових вхідних даних. Існує нагальна потреба інвестувати у зв'язок та підвищення цифрової грамотності на місцях, щоб уникнути поглиблення цифрового розриву. Наразі лише близько 5–7 відсотків дрібних фермерів мають доступ до таких послуг. Забезпечення інклюзивності, як це планує Аграрний інформаційно-ресурсний центр (AIRC) у співпраці з Fahari Aviation, є запорукою того, що плоди цієї технологічної революції стануть доступними для всіх, хто працює на землі, зміцнюючи загальну стійкість аграрної системи.