Аналітичний огляд: Світові стратегії сталості для агропромислового комплексу

Опубліковано ґрунтовний аналітичний звіт, який деталізує успішні світові практики, спрямовані на досягнення гармонії між продуктивністю продовольства та вимогами екологічної стійкості. Цей документ узагальнює передові аграрні методики, ключовою метою яких є збереження природних ресурсів, водночас забезпечуючи зростаючий глобальний попит на харчові продукти.

Основний акцент доповіді зроблено на селекційних інноваціях, які виступають каталізатором трансформаційних змін у контексті кліматичних дій. Ця тема набуває особливої актуальності напередодні Конференції Сторін (COP 30), запланованої на листопад 2025 року в Белені, Бразилія. Роберто Родрігес, Спеціальний посланник Бразилії з питань сільського господарства, підкреслює, що хоча COP 30 не зосереджена виключно на аграрному секторі, вона надає унікальну можливість продемонструвати світові стійкість тропічного сільського господарства країни. Трансформація сільського господарства та продовольчих систем включена до шести ключових напрямків порядку денного цього саміту.

Успішні кейси, представлені в цьому керівництві, наочно демонструють зростання продуктивності завдяки підвищенню ефективності використання вже наявних ресурсів, що є прямою протидією деградації ґрунтів. Наприклад, у Бразилії, яка є визнаною аграрною державою, впровадження інтегрованих систем рослинництва, тваринництва та лісового господарства (ILPF) дозволило подвоїти врожайність кукурудзи без необхідності розширення площ орних земель. Секретаріат сільського господарства штату Ріо-де-Жанейро, зокрема, ініціював трирічну угоду про технічне співробітництво, щоб масштабувати систему ILPF. Мета цього проєкту — відновити деградовані пасовища, які наразі займають близько 30% сільськогосподарських угідь штату.

Позитивні результати щодо покращення стану ґрунтів були досягнуті і в інших регіонах. У Камбоджі фермери стабілізували врожайність завдяки активному використанню біочару та компосту. Біочар, який є продуктом піролізу біомаси без доступу кисню, слугує меліорантом для підвищення родючості та зв'язування вуглецю. Водночас, у Південній Африці політична підтримка стала вирішальною для впровадження біотехнологічних культур, що призвело до збільшення врожайності та одночасного зниження виробничих витрат для аграріїв.

Для зміцнення стійкості фермерських господарств перед кліматичними ризиками в документі згадуються інноваційні моделі страхування. Серед них — програма індексного страхування від дефіциту опадів, започаткована Міжнародним фондом сільськогосподарського розвитку (IFAD). Такі програми гарантують оперативні виплати, що дає змогу аграріям швидко відновлювати посівні роботи після тривалих посушливих періодів. Яскравим прикладом є Казахстан, де у 2024 році було укладено 111 договорів індексного страхування від дефіциту вологості ґрунту. Важливо відзначити, що держава субсидувала 80% страхових премій, що значно підвищило доступність цієї послуги.

Впровадження інновацій також стимулює створення нових форм зайнятості у сільській місцевості. У Гані активно розвиваються сервісні мережі, які спеціалізуються на точному внесенні пестицидів. Це є показовим прикладом розвитку «зелених» технологій в агропромисловому комплексі. Історичний приклад використання авіації демонструє Ірак: у 2006 році вертольоти Мі-2, задіяні для розпилення пестицидів, обробили понад 28 000 гектарів лише за два тижні, підтверджуючи ефективність механізації процесів.

Масштабування цих перевірених та ефективних рішень вимагає узгодженості державної політики та цілеспрямованих інвестицій. Це є необхідною умовою для забезпечення довгострокового аграрного процвітання та збереження здоров'я планети. Такий вектор повністю відповідає загальним пріоритетам таких організацій, як ФАО, які обговорювали питання сталого розвитку на своїй регіональній конференції ще у 2020 році.