Леоні Бенеш здобула номінацію на Європейський кіноприз за роль у стрічці «Пізня зміна»

Німецька акторка Леоні Бенеш отримала високе визнання, адже її номінували на Європейську кінопремію у категорії «Найкраща акторка». Ця відзнака присуджена за блискуче виконання ролі у кінокартині «Пізня зміна». Оригінальна назва фільму — «Heldin», що українською перекладається як «Героїня». Режисеркою стрічки, яка висвітлює гостру проблему дефіциту кадрів у сфері охорони здоров’я, виступила Петра Вольпе. Сюжет зосереджений на самовідданій медсестрі Флорії, яка намагається впоратися з неймовірним робочим навантаженням у перевантаженому хірургічному відділенні.

Леоні Бенеш вже була на слуху у міжнародної публіки завдяки участі в оскароносній драмі «Учительська» (2023), за яку вона також отримувала номінацію на Європейський кіноприз. Крім того, її роботи у фільмі «Біла стрічка» (2009) та серіалі «Корона» закріпили її статус талановитої виконавиці. Ця нова значна оцінка від Європейської кіноакадемії слідує за вже здобутим визнанням для самого фільму «Пізня зміна». Стрічка вже зібрала шість нагород і була офіційно висунута Швейцарією як претендент на премію «Оскар» у номінації «Найкращий міжнародний фільм» на майбутній 98-й церемонії.

Режисерка Петра Вольпе, яка раніше відзначилася роботою над стрічкою «Божественний порядок» (2017), доклала максимум зусиль для досягнення максимальної автентичності. Для цього вона провела численні інтерв'ю з медичними працівниками у Швейцарії, Німеччині та Сполучених Штатах Америки. Світова прем'єра фільму відбулася 17 лютого 2025 року на 75-му Міжнародному кінофестивалі у Берліні. Стрічка була створена з бюджетом у 3,7 мільйона євро. Критики високо оцінили акторську роботу: зокрема, Пітер Бредшоу з видання The Guardian відзначив «жорстку, розумну та правдоподібну присутність» Бенеш у цій складній ролі.

Урочиста подія, присвячена врученню Європейських кінопремій, запланована на 17 січня 2026 року. Місцем проведення обрано Берлін, а саме — Будинок світових культур (Haus der Kulturen der Welt). Номінація Бенеш ставить її в один ряд із такими визначними претендентками, як Валерія Бруні Тедескі (за фільм «Дуза»), Леа Друкер (за «Справу 137»), Вікі Крипс (за «Любов нежно») та Ренате Рейнсве (за «Сентиментальну цінність»). Цей успіх яскраво демонструє високий рівень сучасного європейського кінематографа, де режисери на кшталт Петра Вольпе порушують важливі соціальні теми, використовуючи при цьому кінематографічно витончені методи, зокрема зйомку довгими планами для ефективної передачі напруги.

Європейська кіноакадемія, заснована легендарним Інгмаром Бергманом ще у 1989 році, останнім часом демонструє помітне зростання свого впливу. У 2024 році до лав Академії приєдналася рекордна кількість — 709 нових професіоналів галузі. Президентом Академії з 1 травня 2024 року є французька акторка Жюльєт Бінош, яка змінила на цій посаді Агнєшку Холланд. Це свідчить про динамічний розвиток інституції, яка продовжує підтримувати та відзначати таланти європейського кіно.