Італійський мультфільм «Storia di Sergio» офіційно претендує на премію «Оскар» 2026 року

Італійська анімаційна короткометражна стрічка «Storia di Sergio» (Історія Серджіо), режисером якої є Розальба Вітелларо, офіційно потрапила до переліку кандидатів на здобуття премії «Оскар» 2026 року. Фільм змагатиметься у категорії «Найкращий анімаційний короткометражний фільм». Сценарій до цієї роботи Вітелларо створила спільно з Алессандрою Віолою. Допуск до участі у престижній кінопремії картина отримала після успішного показу в Санта-Моніці, Лос-Анджелес, що було підтверджено командою творців 17 жовтня. Цей проєкт, який вдалося реалізувати завдяки механізму краудфандингу, вже доступний для перегляду членам Академії на спеціальній цифровій платформі. Важливі дати для фільму: голосування щодо формування шорт-листа відбудеться з 8 по 12 грудня, а імена фіналістів будуть оголошені 16 грудня.

Сюжет стрічки розкриває трагічну історію Серджіо Де Сімоне, яка ґрунтується на реальних подіях. Серджіо, єврейський хлопчик, народився 29 листопада 1937 року в Неаполі. Його батько, Едоардо Де Сімоне, був офіцером військово-морського флоту та католиком, тоді як мати, Жизелла Перлоу, була єврейкою. У 1943 році, намагаючись уникнути бомбардувань, Жизелла разом із сином переїхала до родичів у Фіуме. Проте 21 березня 1944 року їх заарештували. Разом із ними під арешт потрапили ще семеро членів родини, серед яких були кузени Серджіо — Андра та Тетяна. У квітні 1944 року, коли йому було лише сім років, Серджіо депортували до Освенцима. Пізніше його перевели до концентраційного табору Нойенгамме, розташованого поблизу Гамбурга. Цей табір, заснований у 1938 році, був найбільшим на північному заході Німеччини.

У Нойенгамме Серджіо Де Сімоне став єдиною італійською дитиною серед двадцяти малолітніх в’язнів. Усіх цих дітей відібрав доктор Курт Хайссмайєр для проведення жорстоких медичних експериментів. Незадовго до завершення війни, всі двадцять дітей були вбиті у підвалах школи Булленхузер Дамм. Спогади про останні дні життя Серджіо були озвучені його кузинами Тетяною та Андрою під час меморіальної церемонії в Гамбурзі 20 квітня 2017 року. Вони згадували трагічний збіг обставин: Серджіо не послухався попередження і пішов разом із групою з двадцяти дітей, після чого його більше ніхто не бачив.

Мати Серджіо, Жизелла Де Сімоне, була звільнена з концтабору Равенсбрюк у листопаді 1945 року. Вона возз’єдналася з чоловіком і згодом народила ще одного сина, якого назвали Маріо. Проте Жизелла до останнього подиху не втрачала надії на повернення Серджіо. Журналіст Гюнтер Шварцберг та його дружина Барбара Хюзінг присвятили десятиліття свого життя відновленню пам’яті про цих двадцятьох невинних дітей. На знак вшанування пам’яті Серджіо Де Сімоне, у Гамбурзі-Бургведелі його ім’ям названо вулицю — Sergio-de Simone-Stieg.

Цей анімаційний проєкт продовжує важливу тематичну лінію, започатковану в іншому відзначеному нагородами короткометражному фільмі — «Зірка Андри і Таті», присвяченому сестрам Буччі. Включення «Storia di Sergio» до оскарівських перегонів є вагомим визнанням наполегливих зусиль усієї творчої команди, спрямованих на збереження історичної пам’яті про Голокост та просування ідеалів миру. Фільм порушує вкрай важливі питання людяності та історичної справедливості. Його актуальність зростає у контексті сучасних глобальних викликів, що стосуються ідентичності та збереження пам’яті про минулі трагедії.