Шведський дипломат Густав Енгцелль: нова кінострічка про порятунок тисяч євреїв у роки Другої світової війни

На великі екрани вийшла шведська біографічна драма під назвою «Den svenska länken» («Шведська ланка»), яка присвячена життєвому шляху Густава Енгцелля — державного службовця, чия діяльність стала вирішальною у справі порятунку єврейського населення під час Другої світової війни. Протягом усього воєнного періоду Енгцелль очолював Юридичний відділ Міністерства закордонних справ Швеції. Завдяки рішучості його команди, за різними оцінками, вдалося врятувати від 30 000 до 40 000 євреїв. Режисери картини Тереза Альбек та Маркус Ольссон, які також є авторами сценарію, обрали для своєї розповіді про тихий героїзм на тлі нацистської бюрократії особливий тон, що гармонійно поєднує в собі доброзичливість та елементи комедії.

Роль добродушного та скромного чиновника Енгцелля, який знайшов у собі мужність кинути виклик байдужості власного керівництва до трагедії Голокосту, блискуче виконав актор Хенрік Дорсін. Світова прем'єра цієї стрічки відбулася 25 січня 2026 року на престижному Гетеборзькому кінофестивалі. Вже 6 лютого фільм з'явився у шведських кінотеатрах, а з 19 лютого він став доступним для глобальної аудиторії на стрімінговій платформі Netflix. Ця картина свідомо зміщує фокус уваги з дискусій про ймовірну пособницьку роль Швеції на реальні позитивні вчинки окремих державних діячів, які діяли за покликом сумління.

Історична ретроспектива у фільмі показує, що наприкінці 1930-х років шведський уряд дотримувався суворої політики обмеження в'їзду для біженців із нацистської Німеччини. Проте 7 вересня 1942 року стався критичний поворот: латвійський біженець Гіллель Сторч передав Енгцеллю інформацію про катастрофічне становище євреїв на окупованих територіях. Натхненна колегами, зокрема новою співробітницею Рут Фогель (у виконанні Сісели Бенн), команда Енгцелля розпочала активну роботу з оформлення віз для норвезьких та данських євреїв, що шукали притулку в нейтральній Швеції. Для протидії бюрократичній машині вони майстерно використовували юридичні лазівки та тактику «стриманої ввічливості».

Хоча Швеція намагалася зберігати нейтралітет і уникати провокацій щодо Німеччини, початкова стратегія відкладання єврейських прохань про візи зазнала краху під тиском обставин. Коли наприкінці 1942 року почалися масові депортації норвезьких євреїв до Освенцима, це стало потужним стимулом для змін у державній політиці. Дипломатичні зусилля, підтримані Енгцеллем (який ще у 1938 році був учасником Евіанської конференції), надали повноваження таким дипломатам, як Карл Іван Даніельссон та Пер Ангер, захищати євреїв у Будапешті в 1944 році. Такі дії перетворили нейтральну державу на справжню «моральну наддержаву» в умовах світового конфлікту.

Фільм тривалістю 102 хвилини, у якому задіяний зірковий ансамбль акторів, включаючи Йонаса Карлссона та Маріанну Мерк, має на меті закріпити у свідомості глядачів визнання скромних, але неоціненних заслуг Густава Енгцелля. Ця історія підкреслює, що індивідуальна громадянська позиція може мати величезне гуманітарне значення, створюючи важливий контекст поруч із відомою діяльністю Рауля Валленберга в Угорщині. Вихід стрічки на Netflix 19 лютого 2026 року забезпечує необхідне міжнародне охоплення для висвітлення цього маловідомого, але героїчного аспекту шведської історії часів Другої світової війни.