Вибух на зворотному боці Сонця: 3I/ATLAS знову опиниться в епіцентрі сонячного шторму

Наукова спільнота перебуває в очікуванні надзвичайно рідкісної та унікальної події. Вже за два дні, 21 листопада, точно о 12:00 за всесвітнім координованим часом (UTC), надпотужна хмара сонячної плазми, відома як викид корональної маси, має досягти міжзоряного об’єкта 3I/ATLAS. Це явище набуває особливої значущості, оскільки для цієї комети це вже не перший випадок цілеспрямованого «обстрілу» сонячною речовиною протягом останнього місяця. Така повторювана взаємодія, що відбувається на значній відстані, дає планетологам та астрофізикам винятковий шанс вивчити, як саме міжзоряний гість реагує на екстремальні умови космічної погоди, які зазвичай впливають лише на об’єкти, що постійно перебувають у межах Сонячної системи.

Початковий викид корональної маси (ВКМ) був зафіксований 17 листопада. Його джерело знаходилося на зворотному, невидимому для Землі, боці Сонця. Незважаючи на це, фахівці успішно провели складне моделювання цього явища. Розрахунки чітко підтвердили, що траєкторія потоку плазми спрямована безпосередньо до 3I/ATLAS. На момент удару об’єкт знаходитиметься на відстані приблизно 230 мільйонів кілометрів від нашого світила. Довгий час транзиту плазмового потоку — майже чотири повні доби — став додатковим підтвердженням розрахункової віддаленості міжзоряного мандрівника, що рухається крізь нашу систему.

Виняткова важливість цієї події криється у фундаментальній природі самої комети. На відміну від мільйонів астероїдів та комет Сонячної системи, які регулярно зазнають впливу сонячного вітру та спалахів, для 3I/ATLAS ця зустріч, ймовірно, є однією з перших, якщо не першою, за всю історію його міжзоряної подорожі. Взаємодія з нашою зіркою є для нього абсолютно новим досвідом. Після серії сонячних ударів, що відбулися у жовтні, комета вже продемонструвала дивовижні та несподівані зміни. Серед зафіксованих наслідків — помітна корекція її орбіти, що свідчить про значний імпульс, переданий плазмою, а також значне збільшення яскравості, що може бути результатом сублімації або руйнування поверхневого матеріалу під впливом енергетичних частинок.

Повторний удар 21 листопада дозволить вченим детальніше вивчити механізми цих змін. Особливої значущості спостереженням додає той факт, що наразі існує можливість моніторингу об’єкта безпосередньо із Землі, хоча його віддаленість і створює певні технічні обмеження. Астрономи покладають великі надії на те, що зможуть зафіксувати наслідки цього потужного імпульсу вже найближчими днями після 12:00 UTC 21 листопада. Проте, слід визнати, що низька роздільна здатність наявних наземних телескопів створює певні труднощі та залишає відкритими багато питань щодо точних фізичних процесів, спричинених сонячним штормом на поверхні комети.

Незважаючи на технічні виклики, навіть збір мінімальних даних про реакцію комети на повторний, цілеспрямований вплив сонячної речовини, має безпрецедентну наукову цінність. Розуміння того, як 3I/ATLAS, що сформувався в іншій зоряній системі, реагує на інтенсивну енергію та заряджені частинки нашого Сонця, надає критично важливі відомості для осмислення еволюції малих космічних тіл не лише в межах нашої Галактики, але й у міжзоряному просторі загалом. Цей унікальний природний експеримент є рідкісною нагодою для вчених зазирнути у процеси, які формують космічних мандрівників, і краще зрозуміти їхню стійкість, хімічний склад та динаміку руху.