Планетарні припливи як рушійна сила сонячної активності: нова модель дослідників з HZDR

Відредаговано: Uliana S.

Дослідники з Центру Гельмгольца Дрезден-Россендорф (HZDR) розробили нову модель, яка пов'язує магнітну активність Сонця з припливними силами планет. Ця модель, очолювана Франком Стефані з Інституту динаміки рідин HZDR, припускає, що вирівнювання Венери, Землі та Юпітера кожні 11 років надає поштовх магнітному полю Сонця, спричиняючи періодичні коливання сонячної активності. Це явище впливає на такі процеси, як полярні сяйва та сонячні бурі.

Дослідження також розглядає квазі-дворічну осциляцію (QBO), дворічне коливання сонячної активності, припускаючи, що воно сприяє зменшенню сонячної потужності. Нова модель розглядає планети як "водіїв ритму", чия сукупна припливна сила приблизно кожні одинадцять років надає періодичні поштовхи внутрішньому магнітному двигуну Сонця. Цей механізм узгоджує сонячні цикли, включаючи 11-річний цикл сонячних плям (цикл Швабе) та QBO. Публікація в журналі Solar Physics пов'язує вплив із QBO, що, як вважається, зменшує ймовірність руйнівних сонячних подій. Цікаво, що сонячні бурі часто починаються, коли припливоутворюючі планети вирівнюються, що має ймовірність лише 0,039 відсотка. Це підтверджує гіпотезу про те, що баланс сил у сонячній атмосфері може бути порушений планетарними припливами, що призводить до магнітного перез'єднання, сонячних спалахів та сонячних бур. 11-річний цикл вирівнювання планет приблизно збігається з циклом сонячних плям, що свідчить про резонанс між сонячним припливним циклом та іншими сонячними активностями. Ці зв'язки можуть бути використані для прогнозування космічної погоди та зменшення її руйнівного впливу на супутники та системи глобального позиціонування.

Вплив сонячних циклів на Землю є значним. Під час сонячного максимуму спостерігається збільшення кількості сонячних спалахів та корональних викидів маси, що вивільняють електромагнітне випромінювання та високоенергетичні частинки. Геомагнітні бурі, спричинені взаємодією сонячних спалахів із магнітним полем Землі, можуть порушувати системи зв'язку, впливати на навігацію та спричиняти збої в електромережах. Хоча сонячний цикл безпосередньо не спричиняє зміни клімату, він може впливати на погодні умови через зміни сонячної активності, впливаючи на формування хмар та атмосферну циркуляцію. Розуміння цих зв'язків є ключовим для підготовки до потенційних збоїв та забезпечення безпеки космічних місій.

Джерела

  • Notimérica

  • NASA Goddard Space Flight Center

Знайшли помилку чи неточність?

Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.

Планетарні припливи як рушійна сила сонячн... | Gaya One