Сучасна Земля, вкрита океанами та сповнена життя, колись була зовсім іншою. Нові дослідження, проведені Інститутом геологічних наук Бернського університету та опубліковані в Science Advances, свідчать про те, що хімічний склад нашої планети сформувався всього за три мільйони років після виникнення Сонячної системи. Це свідчить про те, що прото-Земля була сухою, кам'янистою планетою, позбавленою ключових елементів для зародження життя.
Для точного визначення віку Землі було використано високоточну систему вимірювання часу, засновану на радіоактивному розпаді марганцю-53. Цей метод дозволив досягти точності менше одного мільйона років для матеріалів, яким мільярди років. Результати дослідження підкреслюють роль космічних подій у створенні умов, придатних для життя.
Згідно з гіпотезою гігантського зіткнення, яка підтримується цими знахідками, пізніша планетарна катастрофа, ймовірно, зіткнення з планетою Тея розміром з Марс, принесла на Землю життєво важливі леткі елементи, такі як вода та вуглецеві сполуки. Це зіткнення, що сталося приблизно 4,4 мільярда років тому, не тільки сформувало Місяць, але й, ймовірно, забезпечило Землю водою, яка є ключовою для існування життя. Дослідження, проведені в Університеті Мюнстера, припускають, що Тея походила із зовнішньої Сонячної системи, приносячи з собою великі кількості води.
До цього дослідження вчені вважали, що Земля отримала воду з часом через зіткнення з кометами та астероїдами. Однак, аналіз місячного каміння, привезеного місіями Аполлон, вказує на те, що вода могла бути присутньою на Землі з моменту її формування, але була втрачена під час зіткнення з Теєю. Це свідчить про те, що як Тея, так і прото-Земля були значно збіднені летючими сполуками до зіткнення, ймовірно, через формування у внутрішній Сонячній системі, де високі температури випарували багато летких речовин.
Майбутні дослідження спрямовані на деталізацію цього зіткнення та розробку моделей, що пояснюють фізичний та хімічний склад Землі та Місяця. Ці відкриття не тільки розкривають ранню історію нашої планети, але й підкреслюють, як космічні події, що здаються руйнівними, насправді можуть бути каталізаторами для створення умов, необхідних для розвитку життя, демонструючи глибоку взаємопов'язаність космічних процесів та еволюції планет.