Захід сонця, який ми спостерігаємо щодня, часто приховує в собі рідкісні та захоплюючі атмосферні явища, що перетворюють небо на полотно вражаючих кольорів. Ці небесні вистави дають нам змогу зазирнути у складні взаємозв'язки між сонячною активністю та земною атмосферою.
Одним із таких явищ є «зелений спалах» – короткочасний оптичний ефект, що виникає безпосередньо перед тим, як сонце повністю зникає за горизонтом. У сприятливих умовах, коли небо чисте, а горизонт відкритий, останні промені сонця проходять крізь атмосферу, яка діє як призма. Це призводить до розсіювання сонячного світла, де коротші хвилі (синій, зелений) заломлюються сильніше, ніж довші (червоний). Коли сонце сідає, зелений колір може ненадовго стати видимим над верхнім краєм сонячного диска, створюючи враження короткого зеленого спалаху. Це явище, хоч і триває лише кілька секунд, є результатом складних процесів заломлення та розсіювання світла в атмосферних шарах.
Високо в мезосфері, на висоті від 81 до 85 кілометрів, можна спостерігати ще одне дивовижне явище – полярні мезосферні хмари, відомі як сріблясті хмари. Вони складаються з кристалів льоду і стають видимими під час сутінків, коли сонце, перебуваючи нижче горизонту, все ще освітлює ці найвищі хмари. Це надає їм характерного свічення, що нагадує мерехтливі, волокнисті структури на нічному небі. Сріблясті хмари, які найчастіше спостерігаються в літні місяці в північній півкулі, є свідченням надзвичайної краси та складності нашої атмосфери.
Аврори, або північне сяйво, є одним із найвідоміших небесних явищ, спричинених взаємодією сонячного вітру із земною магнітосферою. Коли заряджені частинки, викинуті Сонцем, досягають Землі приблизно через три дні, вони взаємодіють із магнітним полем планети. У полярних регіонах ці частинки можуть проникати у верхні шари атмосфери, зіштовхуючись з атомами кисню та азоту на висоті близько 100-300 кілометрів. Ці зіткнення збуджують атоми та молекули, змушуючи їх випромінювати світло різних кольорів – переважно зеленого, червоного, фіолетового або синього, залежно від типу атома та висоти зіткнення.
У червні 2025 року спостерігалися особливо яскраві небесні події. 1 червня було зафіксовано масовий викид заряджених частинок із Сонця, що значно підвищило ймовірність появи північного сяйва навіть у середніх широтах, включаючи регіони Німеччини та Альпійський регіон. Це призвело до того, що ймовірність спостереження аврори наступної ночі була дуже високою. Крім того, у ніч з 2 на 3 червня було зафіксовано рідкісне одночасне явище – спостереження сріблястих хмар та північного сяйва. Це унікальне поєднання було задокументовано в районах із приблизною географічною широтою від 52.3°N до 52.6°N. Ці події підкреслюють динамічну природу нашої атмосфери та її постійну взаємодію із сонячною активністю, пропонуючи захоплюючі можливості для спостережень та дослідження як для вчених, так і для любителів астрономії.