Теорія фізика Гіллена пропонує локалізацію Бога на межі спостережуваного Всесвіту

Американський фізик доктор Майкл Гіллен продовжує розвивати теорію, яка намагається інтегрувати біблійні тексти з астрофізичними концепціями для визначення приблизного місцезнаходження божественного. Ця концепція, що викликала значні дискусії на початку 2026 року, постулює, що Бог перебуває на відстані приблизно 439 мільярдів трильйонів кілометрів від Землі, у точці, яку він називає «Космічним Горизонтом». Доктор Гіллен, колишній професор Гарвардського університету та лауреат премії «Еммі» як науковий кореспондент, має значний науковий досвід, включаючи докторські ступені з фізики, математики та астрономії, здобуті в Корнелльському університеті.

Теоретичне обґрунтування теорії ґрунтується на розширенні Всесвіту, відкритому астрономом Едвіном Габблом у 1920-х роках. Гіллен стверджує, що на цій екстремальній відстані швидкість віддалених галактик досягає швидкості світла, що відповідає Космічному Горизонту — зовнішній межі спостережуваного Всесвіту. Згідно з його інтерпретацією, теорія відносності Ейнштейна спричиняє зупинку часу на цьому кордоні, створюючи стан «позачасовості», який, на думку Гіллена, узгоджується з біблійними описами Бога як вічного буття. Ключові числові дані, що фігурують у теорії, включають відстань у 273 мільярди трильйонів миль, що еквівалентно 439 мільярдам трильйонів кілометрів.

Гіллен пов'язує цю межу з біблійним уявленням про три рівні Небес: найнижчий — атмосфера Землі, середній — зовнішній космос, а найвищий — місце перебування Бога. Він припускає, що простір за Космічним Горизонтом може бути населений «нематеріальними, позачасовими сутностями», що відповідає поняттю духів. Дослідження Габбла, уточнене за допомогою телескопа імені Габбла, підтвердило, що швидкість віддалення галактик прямо пропорційна їхній відстані, що є основою для визначення цього горизонту.

Наукова спільнота, однак, розглядає це твердження скоріше як теологічне, аніж суто наукове. Астрофізики зазначають, що Космічний Горизонт є відносним до спостерігача, а не фізичним бар'єром, а ідея зупинки часу там є хибним тлумаченням уповільнення світла через розширення Всесвіту. Сучасна космологія пояснює, що за цим горизонтом існують подальші галактики, світло яких ще не досягло Землі, а прискорене розширення робить їх назавжди невидимими. Доктор Гіллен, який раніше був атеїстом, продовжує відстоювати свою позицію, підкреслюючи прагнення розвіяти міфи про нібито несумісність науки та релігії. Він визнає, що ця теоретична локація є недосяжною для людства, що підтверджується теорією спеціальної теорії відносності.