Шанхайський інститут прикладної фізики Китайської академії наук (SINAP) зробив історичну заяву 1 листопада 2025 року. Вони офіційно повідомили про успішне завершення ключового експерименту, пов'язаного з торієвим реактором на розплавах солей (TMSR). Ця подія має колосальне значення, оскільки вперше в історії людства було продемонстровано можливість трансформувати торій в уран безпосередньо в активній, функціонуючій ядерній установці. Цей беззаперечний успіх не лише підтверджує технічну спроможність використання торію в системах на рідких солях, але й знаменує собою важливу віху на шляху розвитку передової ядерної енергетики.
Експериментальний реактор TMSR-LF1, що функціонує на території міста Увей у провінції Ганьсу, наразі є єдиною у світі діючою установкою, яка використовує торієве паливо у формі сольового розплаву. Його шлях до повноцінної роботи був поетапним: критичність була досягнута у жовтні 2023 року, а вже у червні 2024 року реактор вийшов на повну потужність. Вирішальний доказ перетворення був отриманий у жовтні 2024 року. Під час десятиденного циклу роботи на максимальній потужності з торієм у сольовому контурі було зафіксовано наявність Протактинію-233. Ця фіксація є прямим і незаперечним свідченням успішного процесу напрацювання матеріалу, що здатний до поділу.
TMSR-LF1 належить до конструкцій IV покоління реакторів і має теплову потужність 2 МВт. Як паливо застосовується фторидний торієвий розплав (FLiBe), а робочі температури підтримуються в діапазоні від 560°C до 650°C. Інфраструктура реактора включає активний сердечник, розміщений глибоко під землею — у сухому колодязі глибиною 14 метрів. Варто зазначити, що китайська програма з розробки торієвих реакторів на розплавах солей була ініційована у січні 2011 року з амбітним двадцятирічним планом розвитку. Успішна робота TMSR-LF1 значно наближає Китай до можливості повномасштабного освоєння своїх величезних торієвих запасів.
Торій, як альтернативне джерело енергії, має значні переваги. Його запаси у земній корі, за оцінками, у три-чотири рази перевищують поклади традиційного урану-235, що обіцяє набагато довший горизонт забезпечення глобальних енергетичних потреб. Реактори, що працюють на торієвому паливі, мають фундаментальну перевагу у сфері безпеки: вони фізично не здатні спровокувати неконтрольовану ланцюгову реакцію або ядерний вибух, що є критично важливим фактором для громадської довіри та екологічної стійкості.
Крім того, торієвий паливний цикл є значно чистішим. У порівнянні з урановим циклом, він генерує менше довгоживучих актинідів та плутонію, що спрощує проблему утилізації радіоактивних відходів. Потенціал торію вражає: теоретично, 1 тонна торію може замінити 200 тонн урану за обсягом виробленої енергії, а необхідність перезавантаження палива може виникати лише раз на 30–50 років. Надихнувшись цими результатами, SINAP вже окреслив наступні кроки, плануючи будівництво демонстраційного проекту потужністю 100 мегават та його запуск у пілотну експлуатацію до 2035 року.