Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) виявив раніше невідомі структури в атмосфері Сатурна, що кидають виклик поточним уявленням про динаміку планети.
Дослідження, опубліковане 28 серпня 2025 року, представляє унікальні спостереження темних, схожих на намистини утворень в іоносфері та асиметричного зореподібного візерунка в стратосфері планети. Ці знахідки, зроблені під час 10-годинного спостереження 29 листопада 2024 року, відкривають нові горизонти у вивченні газових гігантів. JWST зафіксував серію темних, намистиноподібних структур, вбудованих у яскраві ореоли полярних сяйв в іоносфері, на висоті приблизно 1100 кілометрів над номінальною поверхнею Сатурна. Ці утворення залишалися стабільними протягом кількох годин, але демонстрували повільний дрейф протягом триваліших періодів. Професор Том Сталлард з Університету Нортумбрії, який очолював дослідження, зазначив, що ці структури були абсолютно несподіваними і наразі не мають пояснень. Він припустив, що темні намистини можуть бути результатом складних взаємодій між магнітосферою Сатурна та його атмосферою, що обертається, потенційно проливаючи світло на обмін енергією, який живить полярні сяйва планети.
Приблизно на 500 кілометрів нижче, у стратосфері, телескоп виявив асиметричну зореподібну структуру, що простягалася від північного полюса Сатурна до екватора. Були видимі лише чотири з шести очікуваних променів, створюючи нерівномірний візерунок. Професор Сталлард висловив здивування, зазначивши, що ці дрібномасштабні візерунки намистин і зірок, незважаючи на величезні відстані між ними за висотою, можуть бути якимось чином взаємопов'язані. Асиметричний зореподібний візерунок вказує на раніше невідомі атмосферні процеси, що діють у стратосфері Сатурна, можливо, пов'язані з шестикутною структурою шторму, спостережуваною глибше в атмосфері планети.
Ці спостереження, зроблені міжнародною командою з 23 вчених з установ Великої Британії, США та Франції, є значним кроком уперед у розумінні атмосферної динаміки Сатурна. Вони свідчать про складні взаємозв'язки між різними шарами атмосфери, які раніше залишалися непоміченими. Подальші дослідження за допомогою JWST, особливо під час рівнодення Сатурна, яке відбувається приблизно кожні 15 земних років, можуть надати ще більше інформації про ці загадкові явища та їхній вплив на планетарну систему.