Насіння життя поза Галактикою: Телескоп JWST виявив складні органічні молекули у льодах Великої Магелланової Хмари

Астрономічна спільнота здійснила справді значний прорив, вперше зафіксувавши складні органічні сполуки, які часто метафорично називають «насінням життя», у крижаних покладах Великої Магелланової Хмари (ВМХ). Це монументальне відкриття є першим беззаперечним підтвердженням існування подібних молекул у твердій, крижаній формі за межами нашої рідної Галактики, відомої як Чумацький Шлях. Результати дослідження чітко демонструють, що складна органічна хімія, яка є основою для біологічних процесів, здатна успішно процвітати та розвиватися навіть у вкрай екстремальних і суворих міжзоряних умовах, які раніше могли вважатися абсолютно несприятливими для формування таких складних структур.

Дослідницька група, що працювала під керівництвом доктора Марти Севіло з Університету Меріленда та співробітників NASA, скористалася можливостями інструменту MIRI (Mid-Infrared Instrument) космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST). Завдяки надзвичайній чутливості та точності цього приладу, вчені змогли ідентифікувати п'ять конкретних органічних сполук, які перебували у замерзлому стані навколо молодої протозорі, що отримала позначення ST6. До переліку цих критично важливих молекул входять метанол, етанол, метилформіат, ацетальдегід та оцтова кислота. Особливу увагу привертає оцтова кислота, яка є ключовим компонентом звичайного оцту, оскільки вона досі не була переконливо виявлена у складі космічного льоду. Крім того, етанол, метилформіат та ацетальдегід стали першими представниками своїх класів, знайденими у крижаних утвореннях поза межами Чумацького Шляху, що розширює наші уявлення про хімічний склад інших галактик.

Велика Магелланова Хмара (ВМХ) слугує для астрономів унікальною природною лабораторією для глибокого вивчення процесів зореутворення та хімічної еволюції. Це обумовлено її низькою металічністю — тобто значно меншим вмістом важких елементів, таких як вуглець, кисень та азот, порівняно з Чумацьким Шляхом. Такі умови, як вважають вчені, дуже схожі на ті, що панували у ранньому Всесвіті. До того, як телескоп «Вебб» розпочав свою роботу, метанол був єдиною складною органічною сполукою, яку вдавалося надійно зафіксувати у льодах навколо протозірок навіть у межах нашої власної Галактики. Виняткова просторова роздільна здатність та безпрецедентна чутливість телескопа JWST дозволили дослідницькій команді зібрати неймовірний обсяг детальної інформації лише з одного спектрального вимірювання. Саме ця технологічна перевага зробила можливим виявлення таких слабких, але критично важливих хімічних відбитків у настільки віддаленому та незвичному космічному середовищі.

Результати цього новаторського дослідження, які були опубліковані на сторінках авторитетного наукового видання The Astrophysical Journal Letters, переконливо підкреслюють, що подібні органічні молекули можуть ефективно формуватися в набагато суворіших та менш насичених середовищах, ніж ті, що існують у безпосередній близькості до Сонячної системи. Більше того, ці важливі «насіння життя» мають високий потенціал пережити бурхливий процес формування планетних систем і згодом стати невід’ємною частиною молодих планет, де з часом може зародитися біологічне життя. Команда під керівництвом доктора Севіло вже планує розширити свої подальші пошуки, включивши до них більше протозірок як у Великій, так і у Малій Магелланових Хмарах (ММХ). Кожне нове спостереження значно поглиблює наше розуміння того, як космічна хімія розгортається у масштабах Всесвіту, відкриваючи нові, захоплюючі перспективи для осмислення фундаментальних витоків буття та життя.