Надмасивна чорна діра в тьмяній галактиці Segue 1 змушує переглянути основи еволюції малих космічних систем

Астрономічна спільнота активно обговорює нещодавнє сенсаційне відкриття, зроблене у центрі ультратьмяної карликової галактики Segue 1. Ця невелика система, розташована на відстані 75 000 світлових років від нашої планети, завжди була предметом пильної уваги. У її ядрі було виявлено надмасивну чорну діру, що кардинально суперечить загальноприйнятим концепціям щодо гравітаційної архітектури невеликих галактик. Segue 1, яка містить лише кілька сотень або тисяч зірок, є однією з найменших відомих галактик. Досі вона традиційно розглядалася як система, чия внутрішня стабільність повністю визначається домінуючим впливом невидимої темної матерії, а не баріонної речовини.

Нові результати досліджень, оприлюднені 14 жовтня 2025 року у престижному виданні Astrophysical Journal Letters, демонструють абсолютно іншу, несподівану картину. Міжнародна команда науковців, яку очолював Натаніель Лужан з Техаського університету в Сан-Антоніо, дійшла однозначного висновку: динаміка руху зірок у цій галактиці найкраще пояснюється лише моделями, які обов'язково включають наявність масивної центральної чорної діри. Карл Гебхардт, відомий професор астрофізики з Техаського університету в Остіні та співавтор цієї роботи, уточнив критично важливий параметр для розуміння структури Segue 1: маса цього надзвичайно компактного об'єкта становить приблизно 450 000 мас Сонця. Це відкриття стало справжнім проривом у вивченні ультратьмяних систем.

Саме це співвідношення мас є винятковим і викликає найбільше запитань: центральна чорна діра виявилася у багато разів масивнішою за всю видиму зоряну популяцію галактики. Такий безпрецедентний дисбаланс вимагає негайного та глибокого перегляду фундаментальних теоретичних засад еволюції карликових систем, які досі базувалися на припущенні про домінування темної матерії. Детальне моделювання, проведене з використанням високоточних даних, отриманих обсерваторією W.M. Keck Observatory, чітко показало, що лише сценарій із надмасивною чорною дірою здатен точно відтворити швидкі та вузькі орбіти зірок, які спостерігаються у ядрі Segue 1. Натомість, усі гіпотези, що ґрунтувалися на абсолютному домінуванні темної матерії, категорично не змогли узгодитися зі спостережуваними кінематичними даними.

Це несподіване астрономічне відкриття надає дослідникам унікальну та рідкісну можливість вивчати процеси, які раніше були доступні для спостереження лише у вкрай віддаленому ранньому Всесвіті. Це можливо завдяки тому, що Segue 1 є нашим відносно близьким сусідом, розташованим поруч із Чумацьким Шляхом. Вчені висувають припущення, що Segue 1 може виявитися найближчим прикладом так званих «маленьких червоних точок» — рідкісних, але важливих ранніх галактик, де саме чорна діра, а не темна матерія, відіграє ключову та центральну роль у формуванні внутрішньої структури та динаміки. З’ясування поширеності подібних екстремальних співвідношень маси чорної діри та галактики серед карликових систем стане потужним каталізатором для кардинального переосмислення загальноприйнятої моделі космічного будівництва та еволюції галактик.