Китайський «Тяньвень-1» зафіксував міжзоряного мандрівника 3I/ATLAS: Унікальні дані про космічного гостя

Китайське національне космічне управління (CNSA) офіційно підтвердило успішне проведення спостережень за міжзоряною кометою 3I/ATLAS орбітальним модулем місії «Тяньвень-1». Ця подія є надзвичайно важливою, оскільки зближення відбулося на відстані близько 30 мільйонів кілометрів від об'єкта. Це один із найтісніших контактів із тілами, що походять з-за меж Сонячної системи, які коли-небудь були зареєстровані. Завдяки обробці зібраних даних, науковці змогли не лише зафіксувати ключові характеристики комети, але й створити динамічну анімацію її руху в космічному просторі. Це дослідження значно розширює наше розуміння явищ, що існують за межами нашої зоряної системи.

Об’єкт 3I/ATLAS був виявлений 1 липня 2025 року за допомогою телескопа ATLAS, розташованого в Чилі. Він став третім підтвердженим гостем, що прибув із інших зоряних систем, слідуючи за знаменитими «Оумуамуа» (2017) та 2I/Борисов (2019). Наявність гіперболічної траєкторії однозначно свідчить про його міжзоряне походження. Вчені припускають, що ця комета могла сформуватися в центральних регіонах Чумацького Шляху, а її вік оцінюється в діапазоні від трьох до 11 мільярдів років.

Комета 3I/ATLAS пройшла перигелій — точку максимального зближення із Сонцем — 29 і 30 жовтня 2025 року. Тоді вона перебувала на відстані приблизно 1,4 астрономічної одиниці (це близько 210 мільйонів кілометрів), пролетівши всередині орбіти Марса. Наступне важливе зближення очікується 19 грудня 2025 року, коли об’єкт максимально наблизиться до Землі на відстань близько 1,8 а.о. (що становить приблизно 269 мільйонів кілометрів). Ці розрахунки дозволяють планувати подальші наземні та космічні спостереження.

Спостереження за 3I/ATLAS спровокувало жваву наукову дискусію. Астрофізик Аві Лоб із Гарварда звернув увагу на низку аномальних рис об’єкта, зокрема на те, що його орбіта збігається з площиною Сонячної системи, а також на ретроградний рух. Ці фактори породили гіпотези про можливе штучне походження. Однак більшість експертів, включаючи представників NASA та ЄКА, наполягають, що 3I/ATLAS є кометою, незважаючи на її незвичайні характеристики. Серед дивних особливостей — хвіст, спрямований до Сонця, та хімічний склад, що містить нікель при низькій концентрації заліза. Космічні телескопи також зафіксували, що комета набула нехарактерного синього відтінку і пережила пряме зіткнення з викидом сонячної плазми, що стало рідкісним явищем для фіксації.

Місія «Тяньвень-1», запуск якої відбувся у липні 2020 року, вже зробила значний внесок у дослідження Марса. Орбітальний апарат, який вийшов на орбіту Червоної планети у лютому 2021 року, провів дослідження ґрунту на глибину до 80 метрів. Ці дослідження виявили ознаки водної активності, що датуються періодом близько 3 мільярдів років тому. До складу місії також входили посадковий модуль та марсохід «Чжужун», який, на жаль, перейшов у сплячий режим у травні 2022 року. Наразі CNSA активно шукає міжнародних партнерів для наступного етапу — місії «Тяньвень-3», яка запланована на 2028 рік і має на меті повернення зразків марсіанського ґрунту на Землю.