Дані «Евкліда» та «Гершеля»: Астрономи зафіксували уповільнення зореутворення у Всесвіті

Міжнародна команда астрономів, опрацювавши об'єднані дані, отримані космічними телескопами Європейського космічного агентства (ЄКА) «Евклід» та «Гершель», дійшла важливого висновку, який змінює наше уявлення про космічну історію. Вони стверджують, що епоха найінтенсивнішого зореутворення у Всесвіті вже минула. Цей фундаментальний висновок базується на найбільш точному на сьогодні вимірюванні температурного режиму галактик, що було зафіксовано за всю історію астрономічних спостережень.

Ключовим елементом цього масштабного дослідження стало ретельне зіставлення інформації. Зокрема, науковці порівняли свіжі дані, зібрані телескопом «Евклід», який розпочав свою роботу у 2023 році, з архівними матеріалами, отриманими «Гершелем», що функціонував у період з 2009 по 2013 рік. Вчені зосередилися на аналізі теплового випромінювання, що походить від міжзоряного пилу у величезній вибірці, яка охопила 2,6 мільйона галактик.

Дослідники, серед яких виділяються доктор Райлі Гілл з Університету Британської Колумбії (UBC) та відомий космолог Дуглас Скотт, виявили чітку тенденцію: середня температура цих галактик знизилася приблизно на 10 кельвінів протягом останніх 10 мільярдів років. Це помітне зниження температури є прямим і незаперечним індикатором того, що процеси народження нових зірок значно сповільнилися, оскільки менша кількість енергії виділяється у вигляді тепла.

Слід зазначити, що у далекому минулому, коли Всесвіт був значно молодшим і динамічнішим, темпи формування зірок були приблизно вдесятеро вищими, ніж ми спостерігаємо сьогодні. Астрономи пояснюють це тим, що гарячіші галактики, які містили більшу кількість масивних та гарячих світил, природно демонстрували вищі показники зореутворення. Охолодження пилу в галактиках, яке було зафіксовано під час аналізу, фактично свідчить про поступове виснаження «сировини» — газу та пилу — необхідної для формування наступних поколінь зірок. Таким чином, отримані дані підтверджують, що Всесвіт пройшов свій пік активності та неминуче вступає у фазу поступового охолодження та старіння.

Телескоп «Евклід» продовжує свою важливу місію зі створення грандіозної тривимірної карти світобудови, надаючи безцінні дані для подальших досліджень. Вже у березні 2025 року він оприлюднив інформацію, що охоплює 26 мільйонів галактик, які розташовані на відстані понад 10,5 мільярда світлових років від нас. У цьому міжнародному дослідженні взяла участь потужна колаборація, що налічує 175 фахівців з різних країн. Коментуючи результати, доктор Скотт висловив думку, що «відтепер Всесвіт просто ставатиме холоднішим і мертвішим». Однак вчені заспокоюють, наголошуючи, що цей незворотний процес, хоч і є космічною реальністю, проявиться на Землі лише через багато десятків мільярдів років.

Особливо цікавими є дані про найдавніші галактики, включені до вибірки. Вони мали середню температуру близько 35 Кельвінів (що дорівнює приблизно -238°C). Це є прямим доказом того, що процеси зореутворення йшли повним ходом, коли вік Всесвіту становив лише близько 500 мільйонів років. Це відкриття не лише підтверджує, але й деталізує існуючі теоретичні моделі теплової еволюції космосу, наочно демонструючи його динамічну природу та складний еволюційний шлях від гарячого та активного стану до нинішнього, більш спокійного періоду. Результати, отримані завдяки синергії даних «Евкліда» та «Гершеля», дозволяють астрономам краще зрозуміти, як саме розподіляється енергія у Всесвіті та як змінюються умови для формування зірок протягом мільярдів років, підтверджуючи, що ми живемо у Всесвіті, який вже пройшов свою молодість.