Астрономи здійснили історичне відкриття, вперше безпосередньо спостерігаючи за формуванням планети навколо молодої зірки HD 135344B. Ця система, розташована на відстані 440 світлових років від Землі у сузір'ї Вовка, надає безпрецедентне вікно у процеси народження нових світів. Використовуючи потужний інструмент ERIS (Enhanced Resolution Imager and Spectrograph) на Дуже великому телескопі Європейської південної обсерваторії (VLT) у Чилі, команда виявила об'єкт, який, ймовірно, є протопланетою, що занурена в протопланетний диск зірки.
Протопланетний диск навколо HD 135344B характеризується наявністю спіральних рукавів. Ці структури, згідно з теоретичними моделями, формуються під впливом гравітаційного тяжіння планет, що ще знаходяться на стадії формування. Виявлений об'єкт розташований біля основи одного з таких рукавів, що повністю відповідає прогнозам, де саме очікується поява планети, яка генерує ці дискові особливості. За оцінками, маса цього об'єкта вдвічі перевищує масу Юпітера, і він обертається навколо своєї зірки на відстані, порівнянній з орбітою Нептуна навколо Сонця, активно накопичуючи матеріал і зростаючи. Це спостереження є першим прямим доказом існування протопланети всередині спірального рукава протопланетного диска. Раніше подібні структури в інших системах вважалися лише непрямими ознаками новонароджених планет, але їхнє світло ніколи не було зафіксовано безпосередньо.
Паралельно, інша група дослідників, використовуючи той самий інструмент ERIS, спостерігала за системою V960 Mon, яка також перебуває на ранніх стадіях свого розвитку. Нові зображення цієї системи виявили компактний, яскравий об'єкт поблизу спірального рукава, який може бути як планетою, що формується, так і коричневим карликом. Це відкриття також може надати перші прямі докази формування об'єкта шляхом гравітаційного колапсу. Обидва дослідження, опубліковані в авторитетних наукових виданнях, підкреслюють важливість високороздільних спостережень для розуміння процесів народження гігантських планет. Вони відкривають нові перспективи у вивченні динаміки протопланетних дисків та механізмів формування планетних систем, поглиблюючи наше розуміння того, як виникають нові світи. Ці спостереження підтверджують, що формування планет є активним і динамічним процесом, який можна безпосередньо вивчати за допомогою сучасних астрономічних інструментів, надаючи цінні дані для вдосконалення існуючих теорій зоре- та планетоутворення.