Астрономи зробили значне відкриття, ідентифікувавши 15 щільних скупчень зореутворення у віддаленій галактиці, розташованій приблизно за 930 мільйонів світлових років від Землі. Це відкриття, опубліковане в Nature Astronomy, проливає нове світло на процеси формування та еволюції галактик у ранньому Всесвіті, ставлячи під сумнів попередні уявлення про те, як формувалися ці космічні структури.
Галактика, яку неофіційно охрестили "Космічний виноград", була досліджена за допомогою потужних інструментів, таких як космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) та телескоп ALMA. Ці спостереження, посилені ефектом гравітаційного лінзування, коли масивний об'єкт, як-от галактичний кластер RXCJ0600-2007, викривляє простір-час і збільшує світло від більш віддалених об'єктів, дозволили вченим побачити внутрішню структуру галактики з безпрецедентною деталізацією. Раніше, за допомогою космічного телескопа Габбла, ця галактика виглядала як гладкий, обертовий диск, але нові дані показали, що вона складається з щонайменше 15 масивних, щільних скупчень, що активно формують зорі, які нагадують гроно винограду. Це відкриття є першим випадком, коли було встановлено чіткий зв'язок між дрібними внутрішніми структурами галактики та її загальною масою, включаючи щільні скупчення зореутворення та їхню орієнтацію. Це свідчить про те, що багато галактик, які раніше здавалися гладкими, насправді можуть містити подібні приховані скупчення. Такі висновки можуть змусити вчених переглянути свої моделі формування галактик, оскільки існуючі симуляції не можуть пояснити таку велику кількість скупчень у галактиках на ранніх етапах розвитку Всесвіту.
Дослідження, що тривало понад 100 годин спостережень, виявило, що ці скупчення є надзвичайно яскравими та масивними, домінуючи над молодим світлом галактики. Це вказує на те, що процес зореутворення у ранньому Всесвіті міг бути більш хаотичним і структурованим, ніж передбачалося раніше. Наприклад, дослідження, проведені за допомогою ALMA, показали, що масивні молекулярні скупчення в газонасичених галактиках на ранніх етапах розвитку Всесвіту мають вищу масу, щільність та дисперсію швидкості порівняно з локальними гігантськими молекулярними хмарами. Це свідчить про те, що умови для формування зір у ранньому Всесвіті були значно відмінними від сучасних. Відкриття "Космічного винограду" не тільки розширює наше розуміння еволюції галактик, але й підкреслює важливість гравітаційного лінзування як потужного інструменту для вивчення найвіддаленіших об'єктів у Всесвіті. Завдяки цій техніці, яка діє як природний космічний телескоп, астрономи можуть досліджувати об'єкти, що раніше були недоступні для спостережень через їхню слабкість та віддаленість. Це відкриває нові перспективи для подальших досліджень космічної історії та формування перших зірок і галактик.