Підтверджено формування другої планети в системі WISPIT 2: лабораторія планетарного генезису

Астрономічна спільнота офіційно підтвердила виявлення другої планети, що перебуває на стадії активного формування навколо молодої зірки WISPIT 2. Новому об'єкту присвоєно позначення WISPIT 2c. Це значуще відкриття, про яке було оголошено 24 березня 2026 року, ставить систему WISPIT 2 в один ряд із відомою системою PDS 70. На сьогодні це лише друга зафіксована система, де вчені можуть безпосередньо спостерігати одночасне народження двох планет. Результати дослідження, опубліковані в авторитетному виданні The Astrophysical Journal Letters, надають унікальні дані про еволюцію планетних систем, що є фактичним аналогом ранніх етапів розвитку нашої Сонячної системи.

Перший газовий гігант у цій системі, WISPIT 2b, був ідентифікований ще у 2025 році; його маса приблизно в п'ять разів перевищує масу Юпітера. Нещодавно підтверджена планета WISPIT 2c розташована в чотири рази ближче до материнської зірки та є значно масивнішою за свого сусіда. За попередніми оцінками, її маса становить від 8 до 12 мас Юпітера. Обидва космічні тіла класифікуються як газові гіганти, а вік усієї системи WISPIT 2 оцінюється приблизно у 5 мільйонів років. Хлоя Лоулор, аспірантка з Університету Голуея та провідна авторка наукової роботи, підкреслила, що система WISPIT 2 наразі пропонує найбільш детальний погляд на далеке минуле нашого власного космічного дому.

Особлива наукова цінність системи полягає в її протопланетному диску, який вирізняється надзвичайними розмірами та чіткою структурою з вираженими кільцями та проміжками. Це суттєво відрізняє його від диска системи PDS 70. Такі структурні особливості є прямим результатом гравітаційного впливу планет, що формуються, поглинаючи матеріал із навколишнього середовища. Для отримання цих даних дослідники задіяли найсучасніші інструменти Європейської південної обсерваторії (ESO). Ключову роль відіграли спектрограф SPHERE на Дуже великому телескопі (VLT) та прилад GRAVITY+ на інтерферометрі VLTI. Саме оновлення системи GRAVITY+ дозволило вченим досягти необхідної чіткості для виявлення планети, що знаходиться на такій малій відстані від зірки.

Згідно з розрахунками, WISPIT 2b обертається на відстані близько 57 астрономічних одиниць (а.о.) від центру системи, тоді як WISPIT 2c розташована значно ближче — на відстані 14 а.о. Спектральний аналіз WISPIT 2c підтвердив наявність монооксиду вуглецю, що є характерною ознакою молодих газових гігантів. Сама зірка WISPIT 2 знаходиться на відстані приблизно 437 світлових років від Землі. Вона має масу близько 1,08 маси Сонця і перебуває на стадії розвитку, що передує початку повноцінного термоядерного синтезу. Крім того, астрономи висунули гіпотезу про існування третього небесного тіла, на що вказує менш глибокий зазор у зовнішній частині диска. Цей гіпотетичний об'єкт за масою може бути порівнянний із Сатурном. Очікується, що пряме зображення цієї потенційної планети вдасться отримати після введення в експлуатацію Надзвичайно великого телескопа (ELT), запланованого на 2030 рік.

Це відкриття стало результатом роботи міжнародної групи вчених, до якої увійшли фахівці з Лейденської обсерваторії (Нідерланди) та Інституту позаземної фізики Макса Планка (Германія). Успіх місії підкреслює колосальні можливості сучасних наземних інструментів у дослідженні динамічних процесів усередині молодих зоряних систем. Спостереження за WISPIT 2 надають емпіричні докази того, що масивні газові гіганти можуть формуватися на широких орбітах, підтверджуючи попередні висновки щодо WISPIT 2b. Дане дослідження має фундаментальне значення для перевірки існуючих теорій росту планет-гігантів та еволюції систем, подібних до нашої Сонячної системи, допомагаючи краще зрозуміти механізми формування всесвіту.