Серія потужних сонячних спалахів спричинила геомагнітну бурю рівня G4.7 на Землі

П'ятнадцятого листопада 2025 року було зафіксовано значну сонячну подію, що стала кульмінацією періоду підвищеної космічної активності. Зіркова пляма з позначенням AR4274, розташована на координатах N21W71, випустила сонячний спалах класу M1.3. Хоча цей спалах не був найпотужнішим за останні дні, він став частиною серії інтенсивних явищ, що розгорнулися на Сонці у листопаді в межах 25-го сонячного циклу.

Активність AR4274 була особливо високою напередодні: 11 листопада ця пляма продукувала спалах класу X5.1, що стало найсильнішим виверженням з жовтня 2024 року. Ця подія була підсилена попередніми викидами: спалахом X1.7 9 листопада та X1.2 10 листопада з тієї ж активної області. Наслідком цієї серії викидів стало формування єдиної, потужної магнітно-плазмової хвилі, явище, відоме як «сонячний канібалізм», коли кілька корональних викидів маси (CME) зближуються та посилюють один одного у міжпланетному просторі. Саме ця ущільнена структура зіткнулася з магнітосферою Землі.

Внаслідок цього зіткнення, що відбулося у листопаді, на планеті було зареєстровано геомагнітну бурю, яка досягла індексу Kp на рівні G4.7, що відповідає дуже сильній бурі, хоча максимально очікуваний рівень G5 не було досягнуто. Це зіткнення виявилося інтенсивнішим, ніж прогнозувало NOAA на 15 листопада, де очікувалася лише слабка активність у діапазоні G1–G2. Серія спалахів X-класу з AR4274 була підтверджена фахівцями Центру прогнозування космічної погоди NOAA як найпродуктивніша за весь 25-й сонячний цикл.

Цей геомагнітний удар мав значні технічні наслідки. Зростання опору атмосфери вплинуло на траєкторії супутників, а коливання напруги створили ризики для енергомереж та трансформаторних підстанцій. Крім того, спостерігалися збої у високочастотному (HF) радіозв'язку та можливі помилки у роботі навігаційних систем, таких як GPS. Попередні потужні події також викликали радіоперешкоди рівня R3 над Африкою та Європою через рентгенівське та ультрафіолетове випромінювання. Навіть відносно слабкий спалах M1.3 15 листопада відбувся на тлі загального виснаження енергетичних джерел сонячної активності.

Як візуальний наслідок попередніх потужних подій, на півночі Європи та в Канаді спостерігалися надзвичайно яскраві полярні сяйва, включно з рідкісними червоними відтінками, що є прямим проявом іонізації атмосфери. Фахівці очікували, що геомагнітна ситуація стабілізується лише до кінця листопада, після завершення впливу останньої хвилі плазми. Ця серія подій підкреслює необхідність посилення стійкості критичної інфраструктури до періодичних космічних загроз.