У 2025 році світова наукова спільнота оприлюднила рецензоване дослідження, яке стало значним проривом у вивченні Неопізнаних Аномальних Явищ (НАЯ). Ця фундаментальна робота вперше надала вагомі емпіричні докази того, що загадкові високотехнологічні об'єкти фіксувалися у безпосередній близькості від стратегічно важливих ядерних об'єктів, розташованих на території Сполучених Штатів. Важливо підкреслити, що це дослідження кардинально змінює методологію вивчення феномену, переносячи фокус з гіпотез та припущень на ретельний аналіз історичних даних, отриманих в результаті багаторічних астрономічних спостережень.
Аналіз даних був проведений ключовими авторами, серед яких визначне місце займає доктор Беатріс Вільярреал з Інституту Теоретичної Фізики у Швеції. Вони зосередилися на інформації, зібраній у рамках проєкту VASCO (Vanishing & Appearing Sources during a Century of Observations). Їхнє скрупульозне вивчення виявило вражаючу кореляцію між появою так званих «транзієнтів» — короткочасних, але інтенсивних світлових спалахів, які були зафіксовані на старих астрономічних пластинах минулого століття — та періодом найбільш активних випробувань ядерної зброї, що проводилися американською владою з 1949 по 1957 роки. Науковці особливо акцентують увагу на тому, що зафіксовані об'єкти демонстрували незвичною маневреність, яка є абсолютно нехарактерною для будь-яких відомих природних процесів чи звичайних атмосферних явищ.
Результати цього масштабного вишукування, що охопило величезний масив даних, були опубліковані у високорейтинговому міжнародному журналі Scientific Reports. Загалом було каталогізовано понад 100 000 подібних транзієнтів. Високоточний статистичний аналіз виявив чітку, кількісно виражену закономірність: світлові спалахи виникали на 68 відсотків частіше наступного дня безпосередньо після проведення ядерного випробування, ніж у будь-який інший, статистично нейтральний день. Крім того, було встановлено, що на кожен зафіксований офіційний звіт про НАЯ, кількість транзієнтів зростала в середньому на 8,5 відсотка. Коли ж ці два фактори — інтенсивна ядерна активність та повідомлення про аномальні явища — збігалися у часі, спостерігався потужний кумулятивний ефект. Це переконливо свідчить про глибоку взаємозалежність між військовими діями людства та спостережуваними феноменами в навколишньому просторі.
Наразі дослідники вважають, що найбільш обґрунтованим і логічним поясненням є версія про фіксацію штучних об'єктів, які активно спостерігалися саме під час реалізації масштабних ядерних програм. Деякі експерти, спираючись на отримані дані, навіть відкрито висловлюють припущення, що подальші, більш детальні вишукування можуть надати вагомі наукові свідчення, які потенційно вказуватимуть на присутність загадкового нелюдського розуму, що реагує на нашу діяльність. Визнання цих даних світовою науковою спільнотою, підтверджене процедурою незалежного рецензування, є критично важливим. Це означає, що представлені факти успішно витримали найсуворішу критичну оцінку колег. Таким чином, дослідження є прямим і потужним закликом до людства глибше вивчити, як резонанс наших глобальних дій, особливо тих, що стосуються ядерної енергії, впливає на навколишній космічний простір.