Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS, який став третім підтвердженим гостем, що прибув до нас із-за меж Сонячної системи, продовжує привертати пильну увагу світової наукової спільноти. Цей унікальний об’єкт був виявлений 1 липня 2025 року за допомогою телескопа ATLAS, розташованого в Чилі. Відтоді 3I/ATLAS демонструє низку нетипових характеристик, які змушують астрономів переглядати усталені моделі поведінки космічних тіл. Його поява є справжнім викликом для планетарної науки, оскільки він порушує багато традиційних уявлень про формування та еволюцію комет і астероїдів.
З метою деталізації траєкторії руху та підвищення точності даних, NASA спільно з Міжнародною мережею попередження про астероїди (IAWN) розпочала спеціалізовану кампанію спостережень. Ця цілеспрямована робота, що підкреслює важливість скоординованого моніторингу, триває з 27 листопада 2025 року до 27 січня 2026 року. Гіперболічна орбіта 3I/ATLAS беззаперечно свідчить про його позасонячне походження, підтверджуючи, що він є транзитним мандрівником. Однак його хімічний склад і зафіксована поведінка викликають значне здивування серед експертів. Зокрема, було виявлено постійний викид чистого нікелю зі швидкістю приблизно чотири грами на секунду. Критично важливим є те, що залізо у цьому потоці повністю відсутнє. Така хімічна ознака є вкрай незвичною для природних космічних об’єктів і раніше асоціювалася лише з промисловими процесами на Землі, наприклад, із формуванням нікель-карбонілу. Додатковою загадкою є те, що об’єкт демонструє так званий «антихвіст», який спрямований у бік Сонця, що кардинально суперечить стандартній кометній динаміці, де хвости зазвичай відштовхуються від зірки сонячним вітром.
Доктор Аві Лёб, відомий астрофізик Гарвардського університету, активно висуває гіпотезу, що 3I/ATLAS може бути не просто природним небесним тілом. Він припускає, що це, ймовірно, інопланетний зонд, який здійснює розвідувальну місію в нашій системі. Лёб наголошує, що невідповідності у поведінці об’єкта, включаючи його ретроградну орбіту, яка проходить близько до площини екліптики, можуть вказувати на цілеспрямовану траєкторію руху, а не на випадковий політ. Це викликає жваві дискусії у науковому середовищі. Попри ці сміливі припущення, офіційні структури, зокрема NASA, наполягають, що головна мета поточної кампанії IAWN полягає у відпрацюванні методів точного позиціонування та підвищенні загальної готовності до будь-яких космічних об’єктів, що наближаються, незалежно від їхнього походження. Додаткові спостереження також підтвердили, що об’єкт випускає ціанід, а його співвідношення нікелю до заліза є винятковим порівняно з усіма іншими відомими науці тілами.
Станом на 23 жовтня 2025 року, ця міжзоряна комета перебувала на відстані близько 2,36 астрономічних одиниць від нашої планети. Очікується, що її перигелій — точка максимального зближення із Сонцем — настане 29 жовтня 2025 року на відстані приблизно 1,36 а.о. (що становить близько 210 мільйонів кілометрів). Після проходження цієї критичної точки об’єкт сховається за Сонцем і знову стане доступним для спостережень із Землі лише на початку грудня 2025 року. Вивчення цього незвичайного гостя, ядро якого, за деякими оцінками, може сягати 45 кілометрів у діаметрі, надає безцінний матеріал для розуміння різноманітності матерії у Всесвіті та стійкості міжзоряних мандрівників. Кожен новий факт про 3I/ATLAS є важливим уроком для планетарної оборони та астрофізики загалом.