Океан увійшов у національні стратегії: 17 країн підписали «Блакитну НОВ»

Відредаговано: Inna Horoshkina One

COP30: Церемонія закриття | ООН з питань зміни клімату

Історичний момент настав: одразу сімнадцять держав підписали так звану «Блакитну НОВ» (Нову Океанічну Візію). Цим зобов'язанням країни декларують намір інтегрувати морські екосистеми у свої кліматичні стратегії. Це знаменує визнання потенціалу океану як ключового партнера у глобальному процесі відновлення та сталого розвитку.

Нещодавній аналітичний звіт висвітлив певну розбіжність у підходах. З одного боку, вражає те, що 92% прибережних країн тепер включають питання океану до своїх кліматичних планів. З іншого боку, лише 12% із них мають реальні, дієві механізми для пом'якшення наслідків змін клімату, пов'язаних із морем.

Це свідчить про важливий зсув у свідомості: людство нарешті усвідомило що саме необхідно робити для збереження морських ресурсів. Однак, як показує практика, процес розуміння того, як саме це реалізувати на практиці, знаходиться лише на початковій стадії. Світ переходить від декларацій до пошуку конкретних інструментів.

Бразилія демонструє рішучість

Бразилія зробила значний крок, оголосивши про амбітну мету: до 2030 року забезпечити стале управління всією своєю винятковою економічною зоною. Ця територія охоплює колосальні 3,68 мільйона квадратних кілометрів океану. Це рішення позиціонує країну серед світових лідерів у розробці масштабних морських екологічних програм.

Гана ставить океан у пріоритет

Гана, у свою чергу, представила перший в історії національний План сталого розвитку океану. Цей комплексний документ охоплює низку критично важливих напрямків. Серед них: оцінка океанічного багатства, розвиток наукових знань та досліджень, захист біорізноманіття, забезпечення сталого рибальства, формування морської економіки майбутнього, а також ефективне управління водними ресурсами.

Країна офіційно заявила про свій намір перейти до 100% сталого управління своїми морськими просторами. Це свідчить про глибоку інтеграцію морської політики у загальнодержавну стратегію розвитку.

Новаторство Соломонових Островів: економіка рифів

Соломонові Острови запропонували унікальну «фінансову модель, позитивну для рифів». Ця система передбачає надання підтримки місцевому бізнесу виключно за умови, що його діяльність сприяє зміцненню коралових рифів та підвищенню кліматичної стійкості регіону. Це може стати початком формування справжньої рифової економіки нового зразка.

Потенціал такої моделі є величезним, хоча наразі її впровадження залишається досить обмеженим. Саме цей розрив між потенціалом та фактичним використанням ресурсів має бути усунутий до 2030 року, що є ключовим завданням для новоствореної Цільової групи.

Звучання нового глобального ритму

Ці колективні зусилля повертають океану його належне місце у глобальному діалозі. Море перестає бути лише пасивним тлом для кліматичних дискусій і стає їхньою структурною основою. Коли найбільша океанічна економіка Південної Америки та провідна європейська держава синхронізують свої морські стратегії, світовий кліматичний вектор неминуче змінюється.

Відбувається перехід від абстрактних міжнародних зобов'язань до впровадження конкретних, дієвих механізмів. Океан уперше повноцінно долучився до діалогу з людством, і це вже звучить як початок гармонійного, взаємовигідного партнерства!

Джерела

  • Mongabay

  • The Ocean Panel at COP30

  • COP30: What did it deliver for the ocean? - Mongabay

  • Ghana Publishes Sustainable Ocean Plan

  • COP30: What did it deliver for the ocean? - Mongabay

Знайшли помилку чи неточність?

Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.