Нещодавня експедиція до Маріанської западини, найглибшої точки Світового океану, призвела до виявлення кількох раніше невідомих видів. Вчені на борту дослідницького судна "Ocean Explorer" використали передові технології занурення, щоб дослідити ці маловивчені глибини, розширюючи розуміння стійкості життя в екстремальних умовах.
У серпні 2025 року експедиція успішно задокументувала біолюмінесцентну медузу з унікальними пульсуючими візерунками, а також вид вудильника, що відрізняється незвично великою приманкою. Ці знахідки роблять значний внесок у розуміння біорізноманіття, що процвітає в найглибших океанічних регіонах планети. Ідентифікація цих нових видів пропонує цінне розуміння дивовижних адаптацій, необхідних для виживання під величезним тиском, у повній темряві та при температурах, близьких до замерзання.
Дослідження, проведені в серпні 2025 року, висвітлили відкриття найглибших відомих спільнот тварин, що процвітають майже на 11 кілометрах нижче поверхні. Ці організми розвинули надзвичайні фізіологічні риси для протистояння екстремальному тиску та холоду, включаючи гнучкі клітинні мембрани, багаті на ненасичені жири, та спеціалізовані білки, що зберігають функціональність за інтенсивних умов. Наприклад, риба-равлик, знайдена на цих глибинах, має напівпрозоре, желеподібне тіло, яке допомагає їй виживати в навколишньому тиску.
Подальші наукові зусилля, зокрема ті, що проводилися на R/V Falkor Інституту океанічних досліджень Шмідта, також сприяли цьому зростаючому розумінню. Експедиція, що охопила різні глибини в западині, від 5000 до 10600 метрів, не тільки встановила рекорди щодо найглибших зібраних зразків гірських порід, але й ідентифікувала нові види, включаючи найглибшу рибу, коли-небудь зафіксовану. Цей конкретний вид риби-равлика, спостережений на глибині 8143 метри, вразив вчених своєю новою формою тіла, яка суттєво відрізняється від інших глибоководних риб, раніше задокументованих на подібних глибинах. Дослідження також відзначили найвищу щільність супергігантських амфіподів, коли-небудь бачених, з доказами того, що вони використовують колючі хвости для відлякування хижаків.
Плануються подальші дослідження для з'ясування специфічних екологічних ролей та генетичного складу цих нових видів. Глибоке море, яке часто сприймається як безжиттєвий простір, продовжує дивувати своїми яскравими екосистемами, підтверджуючи неймовірну адаптивність життя та величезність того, що ще належить зрозуміти про океани нашої планети.