«Риб’яче диско»: як звук створює безпечний кордон для мешканців океану

Інноваційна акустична система відлякування, яку дослідники влучно прозвали «риб’ячим диско», продемонструвала вражаючу ефективність у захисті мігруючих морських видів. Ця передова технологія була впроваджена біля водозабірних споруд атомної електростанції АЕС Хінклі Пойнт C з метою запобігти випадковому потраплянню риби в небезпечні зони промислового об’єкта.

Згідно з результатами нового дослідження науковців Університету Свонсі, оприлюдненими 10 лютого 2026 року, система базується на роботі розгалуженої мережі з понад 300 підводних динаміків. Ці пристрої випромінюють спеціально підібрані акустичні імпульси, які створюють невидимий, але дієвий бар’єр, що зупиняє понад 90% риби на шляху до технічних зон.

Принцип роботи «риб’ячого диско» полягає у формуванні особливого звукового середовища, яке сприймається морськими мешканцями як несприятливе для перебування. Важливо підкреслити, що такий вплив не завдає жодної фізичної шкоди фауні, а лише стимулює її змінювати маршрут руху в обхід потенційної загрози, зберігаючи природні міграційні шляхи.

Результати масштабних морських випробувань виявилися надзвичайно переконливими для наукової спільноти та екологів. Під час активної роботи системи лише одна мічена рибина наблизилася до водозабірників ближче ніж на 30 метрів, тоді як у контрольних тестах без звукового впливу цю критичну зону перетнули 14 особин.

Особливо високі показники захисту було зафіксовано для цільових мігруючих видів, серед яких ключову роль відіграє пузанок. Цей успішний проект став частиною стратегічних екологічних інвестицій компанії EDF Energy, спрямованих на суттєве зниження впливу енергетичної інфраструктури на тендітні морські екосистеми прибережної зони.

Ефективність технології виявилася настільки значущою, що регуляторні органи наразі розглядають можливість скасування раніше встановлених вимог щодо екологічної компенсації. Мова йде про відмову від створення близько 900 акрів штучних солончаків, оскільки прямий захист риби за допомогою звуку виявився значно дієвішим методом збереження популяцій.

Натомість на об’єкті застосовується комплексний інтегрований підхід, який поєднує в собі кілька інноваційних рішень:

• систему інтелектуального акустичного відлякування;
• спеціалізовані водозабірні головки з технологією сповільненого всмоктування;
• автоматизоване управління водними потоками для мінімізації ризиків.

За попередніми оцінками провідних фахівців, впровадження цієї багатокомпонентної системи дозволить щорічно рятувати до 44 тонн риби. Це не просто статистичний показник, а вагомий внесок у сталий розвиток та збереження біологічного різноманіття Світового океану в довгостроковій перспективі.

Матеріали проведеного дослідження вже офіційно передані на розгляд відповідним державним регуляторам. Очікується, що цей успішний кейс закладе новий глобальний стандарт екологічної відповідальності для всіх прибережних електростанцій та великих промислових об’єктів по всьому світу.

Випадок із «риб’ячим диско» є унікальним прикладом того, як звук стає не джерелом шумового забруднення, а інструментом гармонійного діалогу між високими технологіями та живою природою. Це свідчить про перехід до нової ери інженерних рішень, що враховують інтереси довкілля.

Коли промислова інфраструктура перестає пригнічувати навколишнє середовище і починає резонувати з ним, виникає майбутнє, у якому виграють усі сторони. Такий підхід дозволяє людству розвивати енергетику, зберігаючи при цьому недоторканість та багатство природних ресурсів нашої планети.