Прадавній Гуаякан у парку Бахо-де-Веліс: живий свідок геологічної спадщини провінції Сан-Луїс

На півночі аргентинської провінції Сан-Луїс, у межах Провинційного парку Бахо-де-Веліс, височіє винятковий зразок дерева Гуаякан (Porlieria microphylla), який місцеві жителі шанобливо називають «Деревом Життя». Ця прадавня рослина є не просто природним об’єктом, а й відчутним втіленням стійкості перед невпинним плином часу. Його коріння проникає у ґрунт, що зберігає відбитки однієї з найстаріших геологічних формацій Південної Америки, де були виявлені скам’янілості, вік яких перевищує триста мільйонів років. Таким чином, Гуаякан виступає як живий міст, що сполучає глибинне геологічне минуле з сучасною екосистемою регіону.

Парк Бахо-де-Веліс, заснований у 1989 році, охоплює площу 6000 гектарів і має на меті збереження цього неповторного середовища, що належить до екорегіону сухого Чако. Ця територія також здобула популярність як значуще палеонтологічне родовище, що датується Пенсільванським періодом. Гуаякан, який є аборигенним видом для північно-західних районів Аргентини, високо цінується завдяки своїй деревині, що вирізняється надзвичайною твердістю. Історично склалося, що місцеві громади використовували цю міцну деревину для виготовлення різноманітних інструментів та ремісничих виробів.

З ботанічної точки зору, Porlieria microphylla класифікується як чагарник, який може сягати висоти 3–4 метрів, має жовті квіти та чорні плоди, що містять три кулястих мерикарпії. Збереження цього виду має першочергове значення для підтримки біологічного різноманіття місцевої флори. Зусилля, спрямовані на розвиток сталого туризму в парку, мають на меті забезпечити делікатний баланс між доступом відвідувачів та необхідністю захисту цієї безцінної природної спадщини. Відвідувачі демонструють глибоку повагу до цього місця, прагнучи зберегти його первісну тишу та спокій.

Статистичні дані підтверджують зростаючий інтерес до цієї місцевості: у січні 2025 року парк прийняв 1925 осіб, а під час зимових канікул у серпні 2025 року він здобув статус найбільш відвідуваної Природної Території, що охороняється, у провінції Сан-Луїс. Цей регіон, розташований неподалік міста Санта-Роса-де-Конлара, у департаменті Хунін, є не лише геологічним, але й важливим археологічним об’єктом. Тут були знайдені видовбані в камені общинні ступи, що свідчить про давню присутність племен комечингонів.

Отже, Гуаякан залишається живим свідченням безперервності життя та людської діяльності на цій землі, надаючи кожному відвідувачу унікальну можливість доторкнутися до вічності. Сама провінція Сан-Луїс, адміністративним центром якої є однойменне місто, має багату історію, а в її економіці розвинені текстильна промисловість та виробництво кераміки. Факт існування цього дерева, яке пережило цілі епохи, є нагадуванням про внутрішню силу, що виникає, коли людські дії перебувають у гармонії з природним порядком речей.