Дивовижне відродження флори на осушеному ложі Каховського водосховища: між надією та ризиками

Руйнування греблі Каховської ГЕС, що сталося 6 червня 2023 року, спричинило нестримний витік приблизно 18 мільярдів кубометрів води. Ця подія, яку Робоча група UWEC визнала найбільшою екологічною катастрофою у Європі з часів Чорнобиля, спочатку викликала глибоке занепокоєння. Існувало серйозне побоювання щодо утворення так званої «токсичної бомби уповільненої дії» через потрапляння важких металів у дельту Дніпра. Загалом, наслідки цієї катастрофи торкнулися понад сорока територій, що входять до природно-заповідного фонду.

Проте, вже станом на 2025 рік, аналіз аерофотознімків засвідчив вражаюче екологічне відновлення. Обширні мулисті мілини, що утворилися після спаду води, трансформувалися у ландшафт, який дивовижно нагадує природну заплаву. Еколог Вадим Манюк назвав це явище унікальним для нашої планети. Він підкреслив, що природа стрімко повертається до стану, який існував до початку будівництва водосховища у 1950-х роках. Такий швидкий ріст рослинності на осушеному ложі пояснюється одночасним проростанням насіння швидкоплідних видів, яке осіло на дні одразу після того, як вода відступила.

За попередніми оцінками, на цій території проросло близько 40 мільярдів насінин дерев. Це дає потенційну можливість сформувати найбільший у степовій зоні України заплавний ліс, площа якого може перевищити 1000 квадратних кілометрів. Вперше за сім десятиліть почали відновлюватися фрагменти історичного природного комплексу «Великий Луг», що включає заплавні ліси, болота та луки. На оголеному дні вже зафіксовано появу верби та тополь. Прикметно, що лише через рік після осушення деякі молоді дерева вже сягають висоти 2–3 метри.

Паралельно з розвитком флори спостерігається і повернення фауни. У мілководді Дніпра знову з’явився осетер, який не фіксувався у цих місцях понад 70 років. Крім того, у степові ділянки знову заходять дикі кабани, косулі та зайці, що свідчить про відновлення базових екосистемних зв’язків.

Незважаючи на ці позитивні зміни, зберігаються серйозні занепокоєння щодо довгострокового впливу на харчові ланцюги. Це пов'язано з тим, що на дні накопичилися значні осади з підвищеним вмістом важких металів. У певних зонах зафіксовано перевищення концентрації свинцю у 6,45 рази та кадмію у 4,28 рази вище встановлених норм. Еколог Павло Олейник звертає увагу на те, що верби виступають як природні фітоестрактори, активно поглинаючи токсичні елементи, що, своєю чергою, сприяє природному очищенню ґрунту.

Водночас із цими екологічними процесами, гуманітарна ситуація у регіонах, які постраждали від руйнування інфраструктури, залишається складною. Водопостачання у таких містах, як Покров, зазнало критичних порушень, хоча заступник керівника Офісу Президента Олексій Кулеба інформував про поступове відновлення централізованого подання води, яке розпочалося з 2 липня 2023 року. Існуючі системи водопостачання у постраждалих областях, зокрема на Херсонщині, демонструють до 60% втрат води через пошкодження мереж.

Наразі тривають активні дискусії щодо майбутнього території колишнього водосховища. Варіанти варіюються від повномасштабного відновлення гідроелектростанції (що може зайняти щонайменше п’ять років і коштувати понад один мільярд євро) до повної підтримки природного відновлення заплави. Екологи, серед яких і Євген Сімонов, наполягають на тому, що пріоритетом має стати збереження цієї новонародженої та унікальної екосистеми, яка демонструє надзвичайну стійкість.