Ретельний аналіз горизонтальних рухів земної кори Гренландії, що охоплює період у 26 000 років, змушує науковців переглянути усталені уявлення про взаємодію цього масивного крижаного щита з підстилаючою сушею. Це глибоке геофізичне дослідження виходить за рамки простих поверхневих спостережень, розкриваючи довгострокові тектонічні реакції острова. Вчені прагнуть зрозуміти, як геологічна інерція впливає на реакцію суші на швидкі кліматичні зміни.
Основою для цієї роботи стали високоточні вимірювання, зібрані протягом останніх двох десятиліть за допомогою 58 станцій Глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS), стратегічно розміщених по всьому острову. Ці стаціонарні пункти моніторингу безперервно фіксують загальне просторове зміщення Гренландії, незначні зміни висоти корінних порід та коливання маси льодового покриву. Ключовий висновок дослідження ставить під сумнів спрощене припущення, що швидке танення льоду є єдиною причиною розтягування земної кори назовні. Навпаки, дані свідчать: у значних регіонах глибинні тектонічні сили активно стягують кору всередину, викликаючи ефект «стиснення», який частково компенсує очікуване відскок назовні.
Ця складна динаміка наочно демонструє потужну взаємодію між негайними кліматичними наслідками та глибокою геологічною інерцією. Крижані щити Гренландії та Антарктиди разом утримують приблизно дві третини доступної на планеті прісної води, а це означає, що будь-який рух у цьому регіоні має глобальне значення. Тектонічний сюжет ускладнюється підтвердженим прискоренням втрати льоду. Супутниковий моніторинг, зокрема дані, якими керує NASA, підтверджує, що Гренландія втрачає лід із середньою швидкістю близько 266 мільярдів тонн щороку. Це виснаження живиться потеплінням океанів та атмосфери, що безпосередньо сприяє підвищенню глобального рівня моря.
Невідкладність проблеми втрати льоду була особливо підкреслена рекордною хвилею тепла, яка охопила Гренландію в період з 15 по 21 травня 2025 року. Протягом цього тижня лід танув зі швидкістю, що у 17 разів перевищувала довгостроковий середній показник, забезпечуючи різкий і негайний внесок у ризики затоплення по всьому світу. Це геологічне картографування, що охоплює глибокі часові масштаби, слугує життєво важливим інструментом калібрування для сучасної науки. Розуміння цих рухів суші є першочерговим для точного геодезичного знімання та навігації, оскільки навіть опорні точки, які вважаються фіксованими в Гренландії, насправді схильні до повільного дрейфу.
Крім того, геологічний процес, відомий як ізостатичне вирівнювання — реакція земної кори на навантаження та розвантаження льодовиками — демонструє, що швидкість підняття в деяких районах, спричинена зменшенням льоду, може досягати кількох міліметрів на рік. Цей чинник має вирішальне значення для коректної інтерпретації вимірювань GNSS. Ці сукупні висновки висвітлюють глибоку, багатошарову реакцію масивного суходолу на швидкі зміни навколишнього середовища, підкреслюючи необхідність безперервного та пильного спостереження, щоб повністю осягнути динаміку, що розвивається, та її всесвітні наслідки.