У серці Східної Африки розгортається масштабний геологічний процес, який триває мільйони років і обіцяє кардинально змінити географію континенту. Велика рифтова долина, що простягається від Червоного моря до Мозамбіку, є свідком активного розходження тектонічних плит, що поступово призводить до утворення нового океану.
Ця повільна, але невпинна трансформація, що почалася близько 22-25 мільйонів років тому в епоху міоцену, дає унікальну можливість спостерігати за народженням нового океанічного басейну. У центрі цього геологічного дійства перебуває Східноафриканська рифтова система (EARS), де Африканська плита розколюється на дві окремі – Сомалійську та Нубійську. Ці плити розходяться зі швидкістю до 2,5 сантиметрів на рік, а в районі Афарського трикутника в Ефіопії цей процес стає ще більш вираженим.
Афар є рідкісним місцем на Землі, де сходяться три великі тектонічні розломи: Ефіопський, Червономорський та Аденської затоки. Дослідники виявили під цим регіоном пульсуючий потік магми з мантії Землі, який вони порівнюють із «геологічним серцебиттям». Ці ритмічні імпульси гарячого матеріалу, що піднімається, несуть у собі унікальні хімічні сліди, які допомагають зрозуміти динаміку розколу континенту. Ці спостереження, що базуються на аналізі понад 130 зразків вулканічних порід, надають глибоке розуміння взаємодії між надрами Землі та її поверхнею.
Процес, що відбувається в Східній Африці, є своєрідним відтворенням подій, які мільйони років тому призвели до розколу суперконтиненту Пангея та утворення Атлантичного океану. Очікується, що протягом наступних одного-десяти мільйонів років води Червоного моря та Аденської затоки затоплять рифтову долину, формуючи новий океан.
Це призведе до значних географічних змін: країни, які зараз є сухопутними, такі як Ефіопія та Уганда, можуть отримати власні виходи до моря. Така трансформація відкриває нові торговельні шляхи та економічні перспективи, хоча й вимагатиме адаптації інфраструктури до нових умов та врахування потенційних екологічних наслідків.
Ця геологічна еволюція, хоч і розгортається в масштабах, що перевищують людське сприйняття часу, є свідченням постійного руху та перетворення нашої планети. Вона нагадує про глибинні сили, що формують світ, і про те, як навіть найстабільніші, здавалося б, ландшафти перебувають у стані безперервного розвитку.